<<< Поїхати щоб не впізнав і ніхто ні, не в село - можна в центр Нью-Йорку нерви уволю згодовувать вовку, й штопати упевнено дірки пальто - тут й стане в пригоді та, знайдена голка і знов утекти і від слави, й від слів, кохання масних перетягнутих пальців, що сотнею літ передавлюють дих усіх, що не є на планеті скитальців не можна з самим розлучитись, коли і мить пробігає як мить на Землі чи може інакше: ось довгая путь тече та щекоче кров жваво як ртуть обманутий - наче й не міг обманути Юначе, адже... є куди повернутись та жаль, що немає чого повернуть від’їхати правда, як добре би вийшло (не нарізно - ні, та й не разом тим більше) забути присутність твою, щоб не снилось і жити як котиться мірне світило безшумним вогнем. не спасає щось інше А.Гончуков "Уехать" |