Умерти під час весілля!
Хай гучно заб’ють музики!
Хай відьма укине зілля
Боярину в черевика.
Хай довго танцюють п’яні,
Як коні шалені в милі,
А звінчані і кохані
На землю впадуть без сили.
Хай суджений-наречений
Цілує її під кленом.
Не перший – опісля мене
Зігріє її, студену.
А я б там лежав, кривавий,
Жаский і ще зовсім юний.
А поруч тріщали б лави,
І в вікна сочились луни.
І щоб золоті підбори
Хоч раз по мені пройшлися,
Горілки було щоб море.
І листям летіли лиця.
Ще довго щаслива пара
Хай б’ється в шаленім крику:
”Не мучте його, бояри!
Добийте його, музики!”