| Авторський переклад з російської 
 
 * * *
 
 Сиджу нерухомо та спостерігаю,
 Як сонце яскраве безпомічно тоне,
 Як чайки, зібравшись в схвильовану зграю,
 Над хвилями мчать у одвічній погоні.
 
 У рухах – шаленство та й нетерпіння,
 У вигуках – сум, але й радість раптова,
 У зльоті – тривога, порив – у падінні,
 А разом – із відчаєм щастя шматкове.
 
 Пронизує душу завзята їх жалоба,
 Співучасті просять мисливці білясті.
 Гойдається небо… Гойдається палуба..
 Та де ж мені взяти без відчаю щастя?
 
 Невтомно несеться за здобиччю зграя;
 І радість, і сум в цій нестримній погоні…
 А я в нерухомості спостерігаю,
 Як сонце яскраве безпомічно тоне.
 
 -------------------------------------------------
 
 * * *
 
 Сижу без движения и наблюдаю,
 Как яркое солнце беспомощно тонет,
 Как чайки сумбурной взволнованной стаей
 Над во́лнами мчатся в извечной погоне.
 
 В движеньях неистовство и нетерпение,
 В их возгласах скорбь, но и радость случайная,
 Во взлёте – тревога, в паденьи – стремление,
 А вместе – мятежное счастье отчаянья.
 
 И душу пронзает их тонкая жалоба,
 И просит ответа, и просит участия.
 Качается небо... Качается палуба...
 Но где мне им взять без отчаянья счастья?
 
 Без устали мчит за добычею стая;
 И радость, и скорбь в этой страстной погоне...
 А я без движенья сижу, наблюдая,
 Как яркое солнце беспомощно тонет.
 
 
 |