укр       рус
Авторов: 412, произведений: 42110, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2019.08.11
Распечатать произведение

Сергей Негода

ГОЛОДРАНЦІ

      (Цикл стресів)
                                  Івану  Шолохову
                             
       ***1***
не жаль жодного не жаль
чуєш бідаче як гримить голос
одоробло лихом осяйнув очі
піти світ за очі в люди
подумати в горах сміття
чому відомі поети під собою
землі не чують
хоча підрізають собі пухкі крила

    ***2***
а все ж не  сиротам відчути мене
як їхні душі ще волають ґвалт
вийшли з книги усі слова
виклопотали моє серце
як силу пристрасті сонця
протягли мені золотий коровай
ледь розшолопав цей стрес
ледь зміг його надламати  
я спробував сирітський хліб

         ***3***
од мені сплетіння фарб перед театром
грим театрального маляра як у бурлака
завжди гасить пристрасті приступів серця
змальованих речей на сцені в  битовці
а втім вималює злиденну мить  злету
коли акторів-самогубців  закидає у прірву
а потім щасливий і сліпий режисер
прикушує собі язика
ні пари з вуст примара-лицедій
добре вийшло  чомусь як погане
утім погане забрало чомусь все добре
комусь найгірше перехоплює перцем смак
саме тоді коли усі гріхи лицедіїв
переповнюють нутро одного
актора-самогубця
який подобався
дівчатам


          ***4***
пахне голодранцями під міським парком
хваляться про те що гривні не пахнуть
дриґотить на задвірках флюгер віку
а невидимий вітер пасе своїми очима
ярмарок на якому перепадає
сиротам більше стусанів ніж горіхів
пахне смаленим від печених раків
якоюсь чумою літає запах памороків
очевидячки занепав духом глузуючи
з прикритого у смітнику добра заможних
очистив все під чисту не залишив нічого
панське багатство у смітнику очі коле
відламав кусень черствого хліба
зігнав оскому голоду і дотепно дякував
от тобі всевишній відламана скиба
чужого хліба покуштуй
одним миром мазані

           ***5***
ні те ні се вайлуватий бродяга
перевершив усі мої сподівання на добро
од лягло мені серце коли відбув чергу
за пільговою пайкою в соціальній столовій
почув як ці обдерті до нитки балабухи лящать
відчув на собі немічні байки і таке вже плетуть
брешуть про золоті гори в часи молодої розпусти
обідрані розговляються як липи під час цвітіння
страви ні риба ні м’ясо смаку ні на шеляг
суперечки та перегуди  деруть їм липкі носи
ні тепер ні в четвер законне вимагають
ніхто не підкопається нудять міським світом
чумакують базарами та поза воротами садиб маєтків
всовують свої носи в смітники та поштові ящички
лякають славних дівчат на безлюдних вулицях
ні світ ні зоря ноги на плечі і гайда на цвинтарі
шукати добра у тих про кого ні слуху ні духу

           ***6***
не тож бо то й що повіяло душком
не по собі не по моєму серцю оцей
ярижник ні з лиця ні з росту радіє мені
ні кола ні двора байда кепкує з волоцюги
ні круть ні верть гультяй ще той пройдисвіт
бородата чорна голь ні за що ні про що
герой російсько-української війни у Донецьку
бомжує в тумані спочиває у вигрібних ямах Луганська
почервоніле пузо ні гріха ні сорому в очах
химерне опудало таке що ні дати ні взяти
стільки гніву у ниючому тілі переноситься ним
через майдани та базари ноги не чують біди
він патякає на мою ветеранську
неміч не твого ума діла  мені це не по кишені
не я буду у цих голодранців  сподіваним
не тієї я їм співаю не їхнім хамовитим голосом
у них свій  чіп у них свій вік
й мене свій чік у мене свій сік

           ***7***
не журись перед добром бідаче
усі будемо у раю   я аж осікся
житимемо неначе в молоці дитина
його очі показують розум і досвід
а я неначе в рот води набрав мовчу
мільйон аршинів бід проковтнув
правда не ликом шитий
питаю де у нього в роті дере
щоб так говорити про майбутнє
а нероб не лізе за словом в карман
це така принада невловимого життя
чи я гульвіса з глузду з’їхав
а гуляка мені  каже не лови зараз гав
загадуй собі бажання або мрію
наша парафія все для тебе виконає
не клином земля зійшлася
я хоча зімкнути свої очі на марсі
у тебе не всі дома
ти вже як привид з марсу

2019
© Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании