укр       рус
Авторов: 412, произведений: 41809, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2019.06.22
Распечатать произведение

Сергей Негода

На онлай-службі в  храмі



О, свята простота! – Ти сама собі на умі, - віро, моя.
Саме враз пізнати тебе,- саме враз спекти нам раків.
Проте, тебе, неначе з хреста щойно зняли.
Ти не чуєш землі під ногами, з тебе кров тече.

О, свята простота! – Тебе  їдять мухи, - ік, лихій!
Розпинають усю тебе не десь, а тут за ворітьми.
Обдирають, як липку, не покладаючи рук.
Розтягують за ноги й за руки, і кладуть на хрест.

Лізуть з шкіри, забивають в тебе ржаві цвяхи.
Істерично ману пускають,  і тебе на хресті піднімають.
Не святі горшки ліплять, - кричать ще масні слова.
-   Аніщо не істина, - регочуть, і з жиру казяться.

А в плечах біллю ниє, - і в жарить так дух, в піт кидає.
А люди і в ус не дують,  їм свербить чесати язиками.
Віро, тобі вітром повіяло – ти не чуєш землі під ногами,
О, свята простота!, -  У владики чешуться п’яти.

Йому, як у Бога за пазухою, ходором ходити,  
аршин за аршином долати,  як дурному згори,
тікати світ за очі манівцями, через край – у рай,
через силу більше слів ковтати, збиваючи пиху.

Віро, білий світ вгору піднявся, серце твоє зірвали.
Віро, тобі їдять печінки серед білого дня, і зводять рахунки.
Віро, сонце скривило міну на тебе, скоса поглядає.
Віро, тебе збили  з пантелику, -  так, що мені пропадом пропасти?

Розправляю  крила і лечу  соколем крізь вогонь на край світу,
Оце, закордон, - відкриваю  очі і бачу  шматок хліба,  -
аж роззявив рота.  Тільки найкраще достатньо добре…  
молюсь  і працюю, - не то ж бо той що…

2019
© Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании