укр       рус
Авторов: 412, произведений: 41101, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2019.01.11
Распечатать произведение

Варел Лозовой

***

Твої очиська
- дві тарілки НЛО! -
прогоном сканерним
ширяють навкруги,
та відтіняє їх банальне тло
у штивнім згині брівної дуги.

Як ти ідеш, немов крадеш
простір доступний – акри три,
в кайданки поглядом береш
всі неприборкані вітри.

Як ти ідеш, мовби прядеш,
Клото затята - нитку долі.
Пучками сучиш,
на налигачі ведеш
покірних, геть позбутих волі

уявних залицяльників своїх
улесливих, манірних,
солодавих...
Та ніц не помічаєш
ласолюбства в них
крізь каламутні більма
та приціл каправий.

Цей пострадянський
макіяж дешевої повії
та пергідролевий цунамі,
що вчора був ще воронячим,
суцільно нашмальцьованії вії,
одноразові леза наче.

Наквецяні криваво варги,
бундючно випнуті, пихато –
всі винні нам довкіл,
на все в нас скарги,
ніхто не годен нас
по-справжньому кохати!

І безкінечні теревені
в слухавку, мертво
ліплену до вуха.
Нудьги жабуриння зелене
жене хайло те пащекухи

про їдло, дрантя, знову жрало,
покази, бренди, бутіки,
хто, де та з ким стояло чи лежало,
і що сказало, випнув жало –
по берегах житейської ріки.

А сморід твоїх цигарок
гуртом ґвалтує пахощі парфумів,
їх витягаєш мало що не крок,
присмалена до опіків
нервовим струмом,

що так ковбасить
щонайменшою з дрібниць,
але одразу упадаєш ниць
лише завидиш топову цяцянку
та в захваті термосиш коліжанку.

Твої задерті хвацько ноги,
коли у смарт втикаєш тупо,
як тлум води дніпровськії пороги,
най огинає люд та валить в дупу.

Твоє цабе псякревної крулівни,
апломб, коли верзеш
банальності й дурниці,
всі намагання курки будь що
стати півнем
та всі твої воління хтиві й ниці.

Яке ж ти стерво вередливе –
хоч накладай на себе руки!
Та я кохаю тебе, мила,
й так жахно нидю від розлуки.

2019
© Варел Лозовой
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании