Ці контргамбіти, курява, юдоль,
Валізи, перегони, попелища -
Між днів народжень, звоювання воль...
І кігті собратів - низенько...ближче...

Чужі рядки, напоєні з боліт,
Руді русалки, що лоскочуть гадів...
Над яслами і орками політ...
І липи в бур"яні, й радіння радій...

Це гони отчі...
Хмара не втече.
І дощ сліпий за розкладом, і тиша...
І довші ночі, і коротший чек...
І міхоноші, й безкорисні миші...

І полуниця вабна у піску,
І дитинчати щебет про снаряди.
І горе ворогині, й підлий кум,
Що віднімає портмоне від Prada...

Стезя кудись біжить.
Не стій. Іди.
Дарма, що водомір. Ще буде вгору...
Є дещо спільне: гімн, омани, дим,
Сірковий мармелад, ментальний сором.

Обличчям - у траву. Ген-ген свої.
Вони впізнають. Карт і сосен доста.
Двигтіння пагорба...
Рої... Бої...
І віддала б крило - за гойний острів.


2014