укр       рус
Авторов: 412, произведений: 42039, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2014.05.09
Распечатать произведение

Сергей Негода

Халепа

Так, наче все це  свята вечеря у джойса,
підозрілі зоріноньки бухають на Донбасі.  
Кльовіссімо! Кіпешують віндовози! Джаз!
Зашуганий і зацюканий душара! Демони!
Абажур! Глeваха Ukrain! Буча бомженят бортонутих !
Славnий  wіnd-ець вуркам в Україіні.
Вчора пішли коптитися на лоходромі лосі.
Заламалися на війну за зблідлу ковбасню!
Класно відмазалися, зажмурилися і залинялися
дембеляки, відмороженими, братeлами,
зюзікі, клавесини і лабухи від армії,
Перезаламали із себе ідіотів системи Фагот.
Торчиш. Припух Зьома! ХАНА! Фантомасам
абортМагЕрША вставляє! Треба хакати як сідюк!
Альо-0-АФльоб! Партизани!  Хайло! Хайло!
А тут драбадаn. ФІнтить тюлька в сльозах!
Заглючило Донбас!  Тусня стукачевська!
А ж то не ваше!!! Перескомунячилися.
Скінхеди здвигнуті, звізданулися на ДНР!
У Раді цілий бомжарій сепаратюжиків!
Тихо провезіть з бодуна і здрисніть між файлами!
Ти западліст! Вундик. Затарився без мене.
Гідроцефалам на вуруплянах кайф! А нам скотобус!
А глюкоза - це вторячок для гостей-вовчиць!
Втирай у вухо! Впаяй у ніс! Вопше зірки! Ульот!
Оцю московитяту до Краматорська заберіть.  
Зашухерили вас громили-хохди.  
Одні лиходії  на форпостах. Загецали  цимбалами.
Роблять доходяги  тільки западляк.
Залупилися на жлободромі!
Народ за вас, дивітеся в рашен-неті кіно.
Першим опікся сердитийі лисий в золотій оправі
А поїздіте чі ще до Назарету з ієреями і лахудрами?
Жужик, у тебе решето  від куль  у бронежилеті.  
Клекоче чайка, сгінув світ!
Єралаш, хуяк, кряче старий жмот,  
клізьму засадив і запецкав усю травку у тупу!
Це не тобі, чувак,
у НАС тутяк нішяк,
наша  раша  невитирана, АНтилопа - пєянєє вашої,
 хай  там іще крекче аMIго дурпецил на Клязьме
а   я  тутечки - на перехрестях пердячу єлаху.
мию сраку  Альошичку на дощику made in Ukrain.
Продерлась ось спіжжена яворижка,
під нами?  святими? ночами крекче
 а мої дружпани  їй у дупці еклер зірвали,
дюпелем  підірвали брудну бомбу у серці,
захатім їЇ на секватор емануелям московським
до Вовочкі прямо на Путінську
за що тут   дрочити у  пакеті на Бойках -
Та зваліть   нашу-Рашу-сеюйную амЕрикосам
другани, я тут   за власу дуньку  дон-бесівщину.
Згорає за Марусею  алочкін рінгтончик із Краснодара.
  От, як вам буде, га, без захисту.
 А  на  хрен вам  моя чорНа земля?
Чорні очища бойовика-алкаоїда,
           мов яєчня на салі, вибухають
             оркестром зброї,
                 мукають
                           за  вічну оновлену столицю.
Старі квітюлечки у фуфайках
          жовтогарячі -  соплі жуючи,  
                     рохкають барцаби
                                у свіжій свіріллі.
Усюди  - без грудні  барикади за РАША-республіку,
                     продерся через  городи
                                  завалені
                                    покришками.
Пришпилені диверсанти!
                  Боmbей хуячать у гніздах
                                            непомітні алкаші.
Без штурму - бзк.
                Без вогню - бЕрдаНка.  
                                   Незримі ПоНти.
 Затисли  
                   по-щурячому в  кільце екстремістів.
У Божій Волі  - барсЕтка RINAТА,
                    війна апаратів
                            проти себе самих!
І знову атас,
                   як щурів, убивають архаровців.
                      Тут,  на чорній алеї троянд.
Гвардійці з грошима.
                          Заміновані баНаНчики,
                              усі бардачки
                                         до входів.
БаНячить щитом.
                   Алея АрМагеддоН!
                     На червоних тюльпанах
                                            затоптана
                                                                          чобітьми.
У поранених
             із голови
                   із ребер
                                  плеще кров.
Холодні бійці.
 Не можна.
                      Виходь.
                                Швидко.
                                       Екстрим.
           Хана!
Ти шланг!
                 Здавай багаж!
                    Збожеволів!
Старі шини приймають
                            на себе пекучі кулі.
Мурашки
          п′ють  
                      горілку із перцем.
                  Узяв свого  – і тягну,
           не за ідеї –
                        усі мають по дулі!
Чорні графіті
                 на білій цеглі:
                                 «Пляшки з мастилом!»
Уже не спроможний.
Я  - із   пожежі,
                 влада   згорає.
                       Кричу у душу
                                          чортову.
Тут
            вокзал
                              поранених.
Сонце цілить у очі!
                              Без  чортів.
Плюс на зіткненні башт.
                          Дощ на мінусі
      затемнює межі!
                           Рани розпинають!
Розбиті хмари над містом.
Алея червоних тюльпанів
                   затоптана
                    чобітьми
                    поранених.
                                У голові - тромбон.
Літають зірки в очах.
Відмова  сурм
           у першій допомозі.
           Огида у роті.
            Гіркий шоколад.
                     Живий!
Знову покришки
                      воняють
                         гірше старих.
                                    Чепурні  кіммерійці.
Розпука – це квіточки, а не труба!
                              за честь –
                             тут усі мають кулі!
Червоне графіті
                            на білій цеглі: «Золота рибка!»
Зійшов з глузду. – Розірваний на шматки.
            Усі тепер  люті -
                            після вчорашнього бунту.
У маках  долина некошена.
                            Скаженіє акація
                                            перед
                                               полем.
Зморені стогнуть,  
                не гірше за душі?
Який подибунчик? - Війна!
Квіти завжди цілять у очі!
А ти глянь, у мій вітер,
                     там стільки вільного горла.
А на зіткненні мрій
                            у дощ  
                          заховані гроші.
Крим без ластівок.  
Не розцвітає
                   старий дуб
                                  за гаєм-чугаєм.
Я уже з новими цимбалами –
                        і тут пекло!  
                                                 Тут   без смаку
                                  кубик цукру.
Без райдуг суничка.
                         Рипить вогонь,
         уже зарікаюсь з
             за журавлями-мерцями.
                              Знайомий - звук  - джиги..!  
Як ти перероблюєш душу, масляна?
        Де моє срібло?
                   Де  тут мій злак?
Весняна з огидою –
                                не чиниш опір.
Тут вечора
у вікна
      гримлять бітами.
Хто ця правда,
            як  плачуть діти.  
Лютий збиткує - бардак.
Вже і хліба катма!
Ради чого? ЧАБАР!!!  Просять горілки.
Сад без води.  А трЕба фЕстивалити.
                    Цим літом засохне фолькс?
Цих щедрих каструль
                  можна не слухати?
Сходи подивись nа флюGER.
           З твого постаменту
                                 Freir uкраV танк!
Ні шушарам-Ночам у Криму!  
            Кучерявий цуцик пiд вишнЕю,
закрутилися, ЧiКi-ПiКi?      
Tрахаль-nики
                розцвітають у злоті.
Так! Очам у зиму-щiлиnу!  
                     У сиву білизну  стояки,
                            бузкам  осліпляють траву.
За ювЕлра! Щасливими дощами
                  шаленим виродками
                            не літати без плоті.
А, я проти хмар!
                 Смуглявої хміль
                               обміняв на біль тигрів-юзЕрIв.
В очах сивий ангел! ТРУБА...
Блистить! фiОЛEТОВО!
На правім краю - шухER,
                       лебідоньки-скнари.
Місяць заносить  
                      огні до Форосу.
Тихо грає гімн щастя у подушці!
У чужому хундаї  
                   закликає на шури-мури
                                       новий  князь.
Без суду – у підвал  заносьте!
Ізуродую зашпiлiдрикаю у помаранч!
Ти, чо, чувак, штори - осліп?  
                       Взяли контору.
Не бачу. А - шмурдило -  вось!  
Дай застрелю цю шкуру!
Духовка, яка!
               Геть з арени! –  
Чого ти на мене волаєш?
Брате, не тре… не руш!
Спустись з хмар
                            на грішну землю.
Заткнись, – не гніви. Я - шНобак -за Рось!  
Знову Нечиста носить на ХЕРЩАТИК.
Братки!Шайбали! ХІМІЯ
Ну-ти, задовбав. ХАнига!
У голові  чорні мари вд шалави!
Вже ламає кості чучкам ця північна буря.
Високий парашутист! Чувачок!
Яка чиНара -
            чепушило - за маскою.
Уява низька. Московська шабашка!
Бідним чубчикаМ
          майдан
               кришить по кулі
                     з ріжка АК.
А бажання мами – хрущоба,
           ще не реальність,  
                       бо   є війна.
А мушка -  на твій  
                  саморобний
                              літак  життя.
Жертви присіли на нетлінку.
Межа страху … у ничку!  Замурзаний.
Кричить: Вогонь! Вогонь! Нехіло!
По машинах! Прибацані!
Де мій реактивний літак?
Гідність ляговочка, дуже пече!
Друзі! Я мажор із Маріуполя!
Комар! Лярвочка! Налапшала чорний нал!
Спасайте! Накотив прокурор!
Парує пір'ям земля! Оце нішяк!
Ви - за совість, а ми - за честь!  
Пароль! Камбала! Обалдемуа!
Наводимо свій лягавий закон!
              Вам треба гідність, а не сором!
Ластівка  під хрестом оселилась!
Пийте кров із сонця.
                      Очі шкварить  лошиця на майдані.
Пече і калить колію паровоз.
Земля п'є мою кров.
                 Аж до гарячого сонця Альоша б'є з КАтюші!
Бійці щипають ноги і
                  тріскають кулями,
                         із-за  парканів чути сейшен  Максима.
Шумлять тополі. Сарай. Мінетниця з мобілою!Метелик мій!
Гризе бридкі ремні
                нікчемний
                             злодій  у буді. Припух!
Прибабахаий Орел. Великий Орел. Я в оточенні.
Метелик! Метелик!   Давай маслюки - без фаршу.
По лініях засідок - стоять патрулі з секретутками.
 Давай ще маслюки, на розгін люду –  без паніки!
Продинаміть перекопи. Які мармури, заманали!
Вогонь полетів по вантажівках.
захурделило. Піднявся у небо літак.
Немає страху …
                    у просунутих дітей України.

2014
© Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании