укр       рус
Авторов: 405, произведений: 38648, mp3: 330  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2012.07.03
Распечатать произведение

Василий Кузан

Перехід


Двадцять дванадцять.
Двадцять перша тридцять п’ять.
Червень.
Відкриваю ворота у світ.
Інший, сухий, спекотний…
Повільно, обережно, навшпиньки
Виходжу у інший вимір,
Випливаю у більший простір,
Долаючи біль у тілі
І страх у свідомості.
Виходжу,
Наче кит – на сушу,
Наче космонавт – у відкритий космос…
Відчуття невідомі, нові, незвичні.
Світло інше, свободи більше,
Але страшно.
Адже цей величезний простір може розчавити,
Навколо усе тверде – може поранити,
Ця воля непередбачувана – в ній можна загубитися,
Це світло надто яскраве – здатне осліпити,
Тому краще не розплющувати очі.
Ця безконечність лякає.
Ілюмінатори повні зірок і чорного кольору,
Що поглинає усе,
Що засмоктує.
Але люк відкрито,
Мене щось виштовхує – назад дороги немає.
Якась велетенська істота
Бере мене на руки турботливо,
А інша жорстко
Відрізає життєдайну трубу,
Цю пуповину,
Що єднала мене із кораблем життя,
Що годувала та вгамовувала спрагу,
Дозволяла дихати і жити.
Певно,
Зараз моє серце зупиниться і я помру…
Але ні!
Я відчуваю полегшення, вдихаю невідомість, рухаю руками…
Я живу!
Мене підносять до мами,
Кладуть їй на груди – вона тепла і ніжна,
Така, як і в середині.
Я торкаюся її грудей і відчуваю,
Що скоро смоктатиму її щасливе молоко з насолодою
І ростиму, і…
Виявляється,
Що життя після пологів
Не закінчується.

03.07.12

2012
Довге
© Василий Кузан
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2017 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании