укр       рус
Авторов: 407, произведений: 38858, mp3: 330  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2012.05.27
Распечатать произведение

Василий Кузан

Передчуття грози


Дивне тремтіння пройшло по хребту…
Ніби легенький електричний розряд,
Ніби голки інею – покололи між лопатками і
Зникли.

Щось має відбутися…

Навіть повітря в кімнаті було не таким…
Воно електризувало волосинки на шкірі так,
Як це робить синтетичний одяг.
І якби це відбувалося вночі,
То ми могли б побачити іскри,
Що спалахували між нашими тілами.

Це небезпека.
Вона відчувалася фізично,
Але ми не розуміли її природи, її сутності,
А просто відчували,
Що щось тут не так.

«Певно, буде буря», - подумав я.

Вітер збирав хмари над будинком,
За вікнами повільно темніло.
Але раніше передчуття бурі
Ніколи не було таким тривожним…

Моє хвилювання передавалося тобі.

Новий запах лоскотав ніздрі –
Запах невідомої тривоги.
Він змішувався з випарами тіл і нагадував аромат
Свіжої крові.
Навіть піт на моєму чолі був іншим.
Холоднішим.

Ми не могли зрозуміти: від чого?
Адже він (саме так ми називали твого чоловіка) сказав,
Що прийде о сьомій, а тепер тільки четверта…

Але у нього є пістолет…

У наші душі повільно заповзала гадюка страху.
Так риби в акваріумі відчувають наближення землетрусу,
А квіти перед грозою закривають свої бутони.

Твій бутон ставав щільнішим.

Насолода була блискавично-яскравою і не схожою
На всі попередні.
-   У нас кожного разу інакше, - сказала ти
І, ніби у підтвердження цього,
Я підхопився з ліжка і одягнувся з таким поспіхом,
Як ніколи раніше.

Я вийшов,
Залишивши тебе у обіймах терпкої чоловічої аури.

Ти сховала сльозу,
Проводжаючи мене поглядом і стриманим помахом руки
Зі свого балкону,
Продовжуючи тремтіти,
Пульсуючи коханням,
Зберігаючи тепло мого подиху
На тілі,
На вустах,
У волоссі…

Не встиг я відійти від будинку і кількох десятків метрів,
Як отримав смс-ку від тебе:
«Інтуїція нас не підвела».

Дякувати небові,
Яке саме у цю хвилину
Розродилося
Бурею.


07.09.11
27.05.12

2012
Довге
© Василий Кузан
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2017 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании