а коли не зарадять
ані кокаїн ні газети ні скрипка
і прочиняться рипко
знетямлені двері у сутінь
ви помітите подив
у тьмяному погляді шибки
намагаючись вкотре
збагнути мою неприсутність
намагаючись вкотре
побачити тінь межи тіней
ви загубите лік
відображенням в сивих дзеркалах
збожеволіє час
і навшпиньки ставатимуть стіни
і ятритиме губи
любові корицевий спалах
що робити тепер
коли схибила завчена зброя
ми програли обоє
покірно безжально раптово
що залишилось нам
після цього останнього бою
мій господарю й бранцю
крім злого короткого слова
що залишилось нам
крім цієї невчасної втрати
крім порожнього неба
і тиші із присмаком сталі
я не знаю
чи можна у світі страшніше кохати
ніж кохаю вас я
у своїй позасвітній печалі.