укр       рус
Авторов: 399, произведений: 37729, mp3: 330  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2010.08.08
Распечатать произведение

Игорь Павлюк

* * *



Коли так уже тоскно стає,
Що й напитись не хочеш, –
Починається «жись»
В забазарений час наш пітний.
Але що ти, кобзарю,
«По-п’янє» оце напророчив,
Що повірили ми,
Як набожні бабуськи у сни?

Мало билися ми з ворогами
За волю і віру,
А чекали чудес,
Як чекають жінки немовлят?..
Але, врешті, політика –
Груба шагренева шкіра...
Україна ж –
Під кігтем лелеки земля.

З одноразових склянок
Тут хляють коньяк закарпатський
І на кавовій гущі гадають:
Сума чи тюрма...
Коли так уже тоскно –
Лежу попід цвітом акацій –
Мов мене вже нема.

І така порожнеча –
Найбільший тягар для поета.
І свята хуліганськість –
Остання розрада душі,
Яка любить, коли
Тітка смажить міщанські котлети,
Після спеки тяжкої
Ідуть зореносні дощі.

Крики гуна збирає в степу
Різкоокий нащадок
І незаймані вина
В гарячих долонях тремтять.
Помирають не всі:
Тільки ті, що просили пощади...
Тільки ті, що воскресли, –
Достойні життя.

Наче риба червона,
Ховається Сонце за гори,
Як ховалося тисячу років,
Мільйони назад...
І ростуть на могилах дерева –
Сумні й тонкокорі,
Які не уміють
Ні в який збиратися сад.

То ж і осінь впаде –
Як дитина небажана й бідна,
З того щастя лишивши
Хіба що оргазм і вино.

А дорога моя –
Безконечно амбітна й трембітна –
То в терновий вінок...
То в радянський веде гастроном.

2010
© Игорь Павлюк
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2017 © Poezia.ORG

Яндекс цитирования
«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании