укр       рус
Авторов: 407, произведений: 39488, mp3: 330  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2010.06.30
Распечатать произведение

Игорь Федчишин

Знамення

Мені приснилось що воскрес Ісус.
Все тіло в ранах, кровоточать руки,
В однім лиці - єврей, араб, індус.
Один для всіх, мов велич тої злуки.
Він негр, чи українець, чи монгол?
Чи він китаєць? Або, може, поляк?
Ні! Він син Бога, що з небес зійшов,
Щоб нам сказати:«Досить! Все! Доволі!
Я довго, довго з висоти дививсь,
Я все прощав, одуматись благав вас,
Та світ щораз жорстокішим робивсь -
І знов до вас прийти настав час.
Я вже жалію, що за вас колись
Я ніс той хрест - знаряддя свої смерті,
Від ваших вигуків Пилат перехрестивсь
Й послав мене на тім хресті померти.
Я думав моя смерть чогось навчить,
Пробудить в вас ту іскорку любові,
Та ви дивились на конання мить
Й, мов навіжені, все кричали:«Крові!»
І я у ті секунди зрозумів,
Щоб зрозуміли - то замало вмерти,
Воскрес, щоб розуміння Божих слів,
Вчення Отця  в серця ваші донести.
Переказав усі його слова
Та написав апостолів руками
І думав, що і правда ожива
У ваших душах, у Господніх храмах.
Та ви лиш прикривались завше цим
І святе вчення звели у помпезність,
А душі залишилися нізчим
Отцю і Вірі зовсім протилежні.
Лишень жадоба і звіринна лють,
Надмірна тяга порівнятись з Богом,
Брудних думок нестерпна каламуть
Закрили вам до Господа дорогу.
Дивіться, мої рани не зійшли!
Скільки віків, а так і кровоточать!
Ваші гріхи - то терену сліди
І знов кати мене розп'яти хочуть!
Одумайтесь! Востаннє вас прошу
І припиніть брехати і вбивати!»
Проснувся сам від того, що грішу -
Бо вже надумав той сон  забувати.

2010
© Игорь Федчишин
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2018 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании