такий маленький горобчик
а тінь його – ще коротша
а скік – ще дрібніший
            маковий
зернини рясні затопчуть
котячі сліди і вовчі
снігами вночі налякані

холодна затята крапля
зірветься із гілки раптом
теплом від снігів відлучена
і в слід упаде –
      як в рабство –
відлигою жити й мучитись