укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44192, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2009.05.04
Распечатать произведение

Славомир Монастырский

ВІНСЕНТ

Потворності краса - життя відбиток,
в очах убогість, руки, як коріння.
Неначе сум на полотні розлито,
в напрузі тиші - дике голосіння.

Жують з картоплею селянську долю,
поки в руках селянські болі снили.
...Із пензля душу випустив на волю,
і сів за стіл разОм із ними.

Він між ними ховався від пекла, що звалось довкіллям,
бо прийшов з паралельних світів аксіоми Евкліда,
і від них переніс кольорів незнайоме світіння
для незрілого світу, якого усі ми є діти.

А для нього цей світ - це із жовтими віями сонях,
це - дорога у полі, сліди, що ніяк не зіллються.
Одночасно душею у двох нерозгаданих ролях.
(Для людей загадковий, реальний для своїх іллюзій.)

Розтирав на палітрі не фарб блискітливу олійність,
колір пристрастей, колір гріха у порочному колі.
Барви калейдоскопності, ночі паризьких обіймів
в чорнозем полотна переносив майстерно рукою.

Пелюсткова прозорість і очі здивованих квітів,
опівнічна усмішка кав"ярень - озлоблений вишкір.
І завихрює плям кольоровість імпресії вітер,
підкидає стальної ажурності Ейфеля вище.

На прозорому склі полотна - зорериски в польоті,
як у дівчини очі, червоні від недосипання.
Легковажиться Арль, по осінньому у позолоті.
А у скроню, як спис, вістря пензля - вершина страждання.

Буревієм, зачиненим в кліть черепної коробки
б"ються роздуми і каламутять прозору реальність.
Несподіваний ранок, без спокою ніч, день короткий
засина. І уже край життя - не лякаюча крайність.

Він прийшов,  перетнувши розмеженість простору й часу,
світлоквітну палітру обрав, промінявши комфортність,
і пішов, розчинивши сучасність його в передчасність.
Обірвалася пісня в четвертій октаві на форте.

2007
Тернопіль
© Славомир Монастырский
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании