укр       рус
Авторов: 412, произведений: 42058, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2009.02.09
Распечатать произведение

Сергей Негода

В старому саду

В старому саду

З кривого дерева крива й тінь.
Криву крайнюкову тінь не випрямиш.
На високих деревах гайворони гнізда в’ють.
Нема такого дерева, щоби на нього
не падала тінь чорної птиці.
Навіть скрипливе дерево довго живе.
Але його товста тінь всередині пуста.

Біле дерево шумить по білому квіту,
а добра людина  – по вічній  тіні життя,
яку він гне, поки ще молодий.
Куди крива  людська тінь впаде на землю,  
туди і випрямить себе його добра доля.
Поки мале ще біле дерево, то і тінь мала.
А доки ж гнеш  білу тінь, то й  біле сонце?
А з-за чорних кольорів дерев білих тіней не видно.
А з-за білих дерев чорна тінь не бачить себе.
Мабуть, у вічної тіні щось живе здохло.
Слухай, діброво, а що тобі говорить мій урізок тіні.
А ти ж, як родився , то був без кривої тіні,
І досі у тебе не було видно блідої стрічки.
Чого  це не було видно?
Не знаю. А зараз – чомусь у тебе поранена тінь.

Стара крукушка – звісно, млинушка.
Як літає, що чорної тіні не видно?
Як дістає з грушки моє найкрутов’язніше гніздо,
не падає її поранена тінь на чорну землю.
Яка висока   грушка, і тінь у неї – одна рядушка.
Ген,і кислиця, все догідне  життя стоїть без тіні.
А напригожій вербі живуть тільки тривожні  тіні,
А на осиці - не оживають навіть  завзятющі.
А хто кислиць  поїв, на того і тінь не падає.

Від тогорішнього гнилого яблука
помандрувала бліда тінь і край саду сіла на камінь.
Перестигле посікане яблуко само з дерева впало.
На старій яблуні гнилі яблука не тримаються.
А на солодкій яблуні солодкі яблука не достигають.
Раптом від моєї тіні відскакує торішнє зелене яблучко,
і втрачає жвавість, падає, недалеко котиться від яблуньки.
Ось і нині  не встигло яблучко мигцем спіймати свою тінь.
Чудово в саду,  біляві хвилі тіней несуть людям радість.
З-за старих гілляк стікаються білі тіні в кубла квітів.
Розпаталаний сад  від весняного розквіту.
За деревами не бачить себе добра людина.

2009
© Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании