***
На балконі светри, сукні,
Тепле листя виноградне,
Догори, як стовпчик ртутний,
Дметься тітонька огрядна
Й оглядаючи майбутнє,
Трусить килими і рядна.

І товчуться тут слонами,
Зайві чайники і відра,
І зриває сміх цунамі,
І зітхає гніву гідра,
На балконі, що над нами
Розкричався хтось верлібром

І спливає рік поточний,
І зітхає люд осілий.
Осінь сіра, як горобчик,
Твій балкон перелетіла.
І сорочка, яка хоче,
Хоче, аж уся тріпоче,
Бути ближчою до тіла.