У що я вірю?! Певно, вірю в Бога,
Бо без надії світ давно б помер…
Я вірю в святість рідного порогу,
Який ще пам"ятає дотепер
Мої непевно-юні, хибні кроки…
(Він все мені найперший пробачав).
Самотніх днів моїх сумних важкі уроки…
Не по книжках я, а по ранах їх вивчав.
А ще я вірю в двох синів і в їхні крила,
Що не дадуть їм впасти з висоти…
І, чашу гіркую мою, мій Боже милий,
Дай мимо них мені достойно пронести.
А ще я вірю, що колись настане літо
В моїм краю і в душах всіх його людей,
І сяятимуть посмішки, мов квіти,
В очах щасливих  радісних дітей.
Настане час, я вірю, всі мої поети
Забудуть смуток, істину знайдуть,
Зберуться разом, вийдуть з інтернету
І людям свої вірші віддадуть.