Пологи                    
                  “ Цей акт поезію не цікавить!”-                  
                                                 керівник літстудії.(70 –ті роки)

Тіло
тремтіло,
зболіло здригалось,
душа відлетіла
і залишалась.
Біль – не в рахунок!
Смерті цілунок
душа зневажає –
перемагає!
Сніг
зник
за вікном,
звис полотном,
    м’яко поглинув,
в пам’ть поринув.
Мамині очі.
–   Мамо, не хочу!
–   Донечко,– з-за віконечка,–
    мусиш-ш-ш, –
    шепоче листя.
    І знову мама
    в червонім намисті,
    у вишиванці
    по воду вранці…
–   Не спати!
Працювати!–
лікар різко,
неначе різкою.
За вікном
уся людська родина.
Перед вікном –
Мати й  Дитина…