Иван Редчиц

Книга гостей автора

Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей

Код подтверджения:
Введите код подтверджения: *
Имя: *
Город:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Сообщение: *

	2012.05.18/ Максим/ Щит- це Слово
	Прочитав ваш відгук. Після брудної піни, яка вилилася через край моєї душі, вірш "Воїн" став чимось на зразок очищення. Зникла та нестримна пожадливість, яка лізла з кожного рядка попередніх творів, зник печерний егоцентризм, натомість з'явилася якась відчуженність від мирських зваб і готовність до самопожертви у бою з ідолом.
	2012.05.18/ Коли б не вийшов ти на береги.../ Максим
	"В пітьмі духовній людно навкруги" Добре сказано! Всі ми сліпі кошенята, які мають себе за досвідчених хижаків. Надрма Месія сказав учням, що вони - світло для світу. У вас добре виходить писати рубаї. я не згоден з думкою, що ця віршова форма чужа нашому менталітету: наша мова здатна засвоїти будь-якуий поетичний розмір.  Один мій друг, наприклад,  пише чудові хоку.
	2012.05.17/ Чтоб устали моя душа не знала.../ Іван РЕДЧИЦЬ
	Вітаю, Марино! Цікаво... Тоді треба відмовитися й від сонетної форми. І не тільки українцям... А щодо того слова, то воно там просто чуже, Марино... Любіть Святе Письмо... Насолоджуйтесь Ним і запросіть у своє серце СВЯТОГО ДУХА... Божественного натхнення та осяяння!
	2012.05.17/ Чтоб устали моя душа не знала.../ Марина Усенко
	Добрый день, Иван! Очень благодарна Вам за внимание к моему творчеству! Я рада, что Вам понравился мой стиз на христианскую тему. Спасибо за замечания и критику; одно слово я уже заменила - душа действительно вечная субстанция и убить её невозможно. А вот на счет слова "стальными" - готова привести аргументы: Христос ведь недвусмысленно  ск азал, что принес меч; а недавно и ученые доказали,  что слова молитв разрывают наши порочные связи внутри организма и вовне.  А чем, если не сталью можно разорвать-разрубить многолетнюю порочную привычку? Понравилась Ваша строка от том, что кровь рифмует слова и строки. Согласна с Вами хорошее стихо много дней вынашиваешь под сердцем и оно становится частью крови. Нравится, что Вы пробуете себя в раных формах и жанрах. Но, по-моему писать в восочном стиле об украинской жизни - это все равно, что в  ч ужой монастырь со своим уставом, вернее применять чужой устав к своему монастырю. Хотя, попытки разнобразить свое творчество безусловно говорят о Вашем таланте, которому тесно в пределах одной формы и он лезет во все щели и щелки! Удачи Вам! С уважением. Марина
	2012.05.15/ Хіба побачиш десь? О рідний краю.../ Ігор Федчишин
	У тім й біда, Іване, що не тямлять - коли  кругом села ліси палають, вогонь швиденько очищає пам"ять, палить спочатку ті хати, що скраю...
	2012.05.14/ Пропаща воля без небес і меж.../ Іван РЕДЧИЦЬ
	Вітаю, Максиме! Ні, там є плюси... Але чи варто розмінювати свій талант?
	2012.05.14/ Пропаща воля без небес і меж.../ Максим
	Пане Йване, я, напевне, вас розчарував своїми останніми віршами, які аж ніяк не можна назвати високодуховними за змістом. Прошу у вас вибачення. На своє виправдання можу сказати лише те, що у цих віршах я щирий. Що було в душі - те й виклав на папір, не криючись.
	2012.05.14/ Пропаща воля без небес і меж.../ Ігор Федчишин (Борода)
	Рубаїсті у Вас рубаї!
	2012.05.14/ Подумай, коли будеш обирати.../ Ігор Федчишин (Борода)
	Достукатися б до сучасників, аби не прокляли нащадки. Дяка за вірш, Іване
	2012.05.14/ Подумай, коли будеш обирати.../ Максим
	Нащадки будуть вік жебракувати. Не будуть, якщо виявляться  розумнішими від батьків.