Фильтры: Все персоналии со всеми статусами |
абвгдежзийклмнопрстуфхцчшщэюя |
Книга гостей автора
Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей
2009.05.10/ Розрух и розбрат/ Игорь Касьяненко | |
Я вообще считаю СССР своей Родиной и и всячески к ней тепло отношусь. Ну хотя бы потому, что в этой стране живёт множество моих приятных воспоминаний. :). И всё вроде бы там было хорошо, но в результате - да, разруха и беспредел. И это на мой взгляд, крайне трагично. Вы очень тонко и точно это пометили... | |
2009.05.08/ Диагноз/ Игорь Касьяненко | |
Слушайте, Светлана, а и правда. Ведь если бы у меня был клон, он бы любил моих женщин? Какой ужас... Хотя я может быть к нему не так относился, как к другим мужикам... А у меня тоже птахокордия. Думаю в ней и причина всего. Вдохновения! | |
2009.05.07/ ням_ням_ням/ Татчин | |
як справжній селянин (дещо лукавить), почав знизу. щабель за щаблем. насамперед. хочу зауважити про дивовижно смачну мову. вона... е-е-е... (шукає щось підходяще)... лишається на язикові... чессссслово... нею прямо смакуєш (робить отак - мням-мням-мням - дослуховується до смакових рецепторів...). в твоєї мови є післясмак - о-о-о! (радіє що знайшов щось втямливе). я, невіглас, відкриваю для себе всілякі нові слова. зізнайся - така балачка в Полтаві у всіх (так наївно-наївно:) я вперше заходив у гості ще на початку твоєї появи і відмітив саме оце в першу чергу - одразу. й мушу визнати, що враження соковитості тексту не нівелюється. а ще - це також з перших вражень - ти не боїшся приблизних рим! я в шоці!!! я в хорошому щоці! мушу визнати, попервах я це відніс до вад тексту. але тепер зовсім інше враження. /далі - в сідуючих серіях./ | |
2009.05.07/ Орігамі/ Олексій Кацай (Кременчук) | |
Я зазираю в Щастя крізь вікно Й до Сонця лину... на віршів цунамі. :))) Спасибі за патріотичну сонячність від усіх інопланетян Всесвіту :) | |
2009.05.06/ Ящик Пандоры/ Игорь Касьяненко (Сумы) | |
Ти ж утечеш, коли я простягну Замшілу скриньку з написом „Пандора”. Ну да. Любовь - всегда игра с огнём . В этом она вся и есть. А ещё всегда знаешь чем закончится. но каждый раз ждёшь чуда... Чудесное стихотворение, Светлана. И вообще , приятно познакомиться. Точнее приятно было начать знакомиться. Надеюсь на прдолжение. С уважением, | |
2009.05.05/ Відгук-враження/ Віра Олексіївна Берегова (м. Київ) | |
Як гарно, що ти у нас є - поезії сонце встає і душу теплом зігріває. Чи краще що в світі буває?! | |
2009.05.04/ Молюся на турецьких килимах…/ Світлана Козаченко | |
Привіт, Світланко! Оце істинно по-полтавськи - останній парадоксальний рядок. Дуже таке люблю. Чому я тебе до неокласиків приписувала - це ж точно за Зеровим. У нас усіх це в крові. Дякую. | |
2009.04.20/ А Сад Гетсиманський розрісся увись і ушир.../ Світлана Козаченко | |
Знову відкриваю тебе. Дивовижно! | |
2009.04.20/ А губи так торкнулися щоки.../ Світлана Козаченко | |
Дуже гарний вірш, у ньому - вся ти, така, як є. Дякую за справжню насолоду. | |
2009.04.06/ Вітаю/ Світлана Козаченко | |
Світланочко, привіт! Вітаю на сайті. Не встигла всього перечитати, але з багато чим уже знайома. Ти, як завжди, несподівана й дуже цікава. Дякую за побажання щодо тік-так, а не тіп-тіп. Бажаю творчих успіхів та нових відкриттів! :) | |
« ... 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22