Сергей Татчин

Книга гостей автора

Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей

Код подтверджения:
Введите код подтверджения: *
Имя: *
Город:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Сообщение: *

	2008.09.16/ Вітаю!/ Сергій Руденко
	Вітаю, брате, з поверненням від землі святої, до землі грішної! Нудно було без тебе, але я намагався триматись:-) __________________________________________ Тисну руку! :)))))))))
	2008.09.11/ Я заберу тебе з собою/ Надежда Сухарь
	Затронуло. Мы женщины народ такой, что даже обрастая мужьями, детьми и предметами обихода, внутри ждем, что нас опять позовут за горизонт. :))Спасибо. ____________________________________ Ми (чоловіки:) також несвідомо чогось чекаємо. Так що що різниця між нами (в цьому) не така й велика. Дякую.
	2008.07.10/ Вам пошта, Мессір.../ Сергій Руденко (Новоград-Волинський)
	Зазирніть на ua.fm
	2008.07.01/ Подяка за кухоль вінницького пива!/ Руденко
	Радий, Тезко, читати Ваш голос і вірші... _________________________________ тисну руку :)))
	2008.05.20/ Дякую, Боже, за долю мою/ Тарас Гриб
	Допоки Медведик в дорозі... Нам все проститься, Сергію, Та скільки ж іти небозі,.... Його іграшкову мрію Хто зустріччю своєю зігріє.... З вітаннями, і радий Вашим новим творам...! Тарас ____________________________________ привіт, Тарасе! :))) радий віртуальній здибанці... і дякую за імпровізацію на тему. останній рядок я б замінив на " Хто тілом своїм зігріє" - так життєвіше:) втім (наливає) - за Медведика! (випиває, крякає... уявляє що випив на брудершафт:) щиро, Т.
	2008.05.19/ сніжинка/ Олена Пашук
	Сергію, щойно відписала тобі комента, а тут на головній цей вірш, цей сніг, та ні, який там сніг, снігопад. Мене накрило з головою від такої лавини образів, просто суперового закінчення і як завжди вдалої назви, яка не те, що не б'є в лоб читача своєю прямолінійністю, а навпаки, відводить у бік. Дякую за справжню чоловічу поезію, яка стирає кордони між містами, сайтами, гендерними ознаками... ________________________________________ "справжня чоловіча подяка" тобі, Олено, за твої враження:) назва й вірш мають йти паралельними шляхами. і якщо вони й перетнуться - то це буде вже десь там, за межею тексту... а мо" й читацької уяви. он як :)
	2008.05.15/ Доброго дня/ Тарас Гриб
	Доброго дня, Сергію! Радий зустріти справжню творчість... З повагою Тарас _______________________________ привіт, Тарасе! радий знайомству (хай і віртуальному), дякую за добрі слова і окремо - що не оминаєте. з аналогічною повагою, Т.
	2008.05.10/ На Південно-Західній залізниці/ НН
	Власне, збиралась чесно погостювати мовчки. але… ніч, майже тихо, десь затишно гепає салют (жаль у нас не видно – живу за містом), у навушниках – Гершвін. і з чого мають зростати сумноналаштовані думки у такій обстановці?  мабуть, просто час відповідний: день згадувати і сумувати, в який чомусь мало хто сумує і згадує, і від цього лишається якийсь голод на рівні підсвідомості – невтолений голод свого, підшкірного, зареберного. а від голоду, як відомо, погано спиться :) тому – бажання не сублімуються, а мучать, прагнуть задоволення,  банальніше – насичення тут і зараз... тому – пам"ять сама видає нагора потрібні адреси, сторінки, вірші... тому – заходжу відмовчатись непоміченою (воно б і на краще – третя година ночі – чемні дівчата о такій порі по гостях не ходять), а натомість розтікаюсь абстрактною думкою по вебсторінці… і, схоже, чим далі – тим рідкіше розтікаюсь, тому припиняю мій хворобливий монолог, щоб зберегти хоч якусь його цільність і сенс. зрештою, гарний день… і зрештою - я знайшла шукане. ___________________________________________ дякую :))) гостювати мовчки - то класно, але сказати пару теплих - набагато краще! вийшла рефлексія вищого ґатунку, коли можна читати з будь-якого місця: з кінця наперед, з середини в різні боки, чи ще як. і при цьому ніяк не втрачаються авторські почуття і читацьке відчуття автора, а тому це аж ніяк не монолог - це  діалог... наприклад - за столом, за коньяком з фруктами:) у чотири вуха заповзає Гершвін. голод втамовується, спокій.
	2008.05.05/ Вірші/ Ольга Ляснюк
	Гарна річ! Якась така глибока, щира і трохи щемна. Тільки маленька поправка: не "по жилам", а "по жилах" правильно ). ______________________________________ еге ж! продивився, дається взнаки двомовність:) щирезно дякую, Т.
	2008.04.26/ Дійшло/ О.П.
	Тепер зрозуміло, дякую.