нам не ходити вже у флібустьєрах
бо в грі життя отримавши ренонс
ми скніємо в своїх геліосферах
розсівшись купно біля хатніх сонць

тут затишно
круп’є рахує гроші
і програші і виграші
усе
що по життю проїхавши в розкоші
заплямувало мов бензин шосе

он райдужними плямами в калюжах
неону Шлях Чумацький виграє
а те що за узбіччями то дуже
якимось Хмаро-Магелланим є

хай іноді непевно й чорнодіро
на балясайтах наших теревень –
тримає GPS на краї виру
автівки не проспіваних пісень

проміння з виру тужне й полохливе
немов геліосфери рудимент
а в сфері все яскраво й реготливо
а в сфері навіть клоун –
президент

а зовні лиш аварій крутанина
в якій зникає світло рух і мить

для чого ж «Вояджер» немов жарина
з геліосфери в темряву летить?