***
Перебори, переболи,
Я – із тенетів.
До самосили довели
Весняні трепети.
Я – теорема над ножем.
Я ти – у віці…
Пиши розжареним ножем
Мою транскрипцію.
Терори рук, і розпач рук,
І тангенс воску.
О скільки ти надихав мук
В моє волосся…
Як дощ на тілі. Як Хеопс.
Як Джомолунгма.
А зорі – транси. Зорі – роси.
Зорі – руни.
Як тік, любов моя іде
По водах серця.
Я – тать твоїх страшних ідей,
Люмінісенцій.
А ти не вірив у мій вік,
Моє прозріння!
Бо ти не знав, що чоловік
Це – як насіння…
Як тильди, руки всіх заграв
На дні кварталу.
Усі хрести мої забрав,
Які співали.
У свастиці тонких несил –
Прощальні друзки.
Мене той ляпас вічно ніс
Над землетрусом.
Як теорема над дощем,
Як голубиця.
Пиши розжареним ножем
Мою транскрипцію.