Молода мама Софія - викапана Моніка Белуччі.
Білена школа в Клюшниківці, у хромових чоботях - онучі.
Брела сім кілометрів полем, ще й позирці книжку читала.
Торбу несла полотняну.
Ті вчительки пахли часником, салом...
А одна дивилася так, мов на прояву-ману прерій:
Соню Залізняк покохав її синок - білявець Валерій.
"Та вона ж - доня колгоспниці-вдови...
Гарна. Непідходяща!".
Що то за любов хутірська: лиш розцвіла - і забили в ящик.
Зраділи сексоти.
Ні сексу, ні в унісон клятви "навіки...".
...Сонею снить у шезлонгу дідок, чухає зжовклі повіки.
Щось потрапило в око, хоча й не скиртує соломи.
Вчулося, неня-билина суха шепче закони Ома...
Варить йому киселі на воді якась інтелігентна Тося.
Адюльтери мудро забуті, вже певна, що те... здалося.

Мандрує у згадках мами юнак - босий, з велосипедом.
Вкрию її - посивілу, незлу - новозеландським пледом.
Знов серіал життєвий, плачуть заморські фарбовані діви.
Десь той Валерій бейкався, плив... бачив Лозанну, Фіви...

Дивні, трансцендентні Твої діяння, Всевидющий Боже.
Мій липневий вихор-синок... на Валерія вельми схожий.


2015


ілюстрація

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=981783431882828&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater