Просять у Бога, пантрують зозулю...
"Стежку подовж, я не хочу вмирати".
Шепче тесляр, що витісує люлі,
Відчай-боєць у котлі - з автоматом.

Хочеться волі, пахучої стружки,
Маму обняти, що ліпить вареник...
Часто наляканий бурею служка
Топить човенце, що плинуло креном.

Вирівнять важко, на інший не скочить.
Море свинцеве, холодне, безкрає...
Мо`, за недбальство, за скрекіт сорочий
Бог всевидющий людину карає...

Гупають боднями, плевели мелють.
Сто хулахупів на курви сідницях...
Та не знайшли одного мудрагеля,
Що припинив би війну-косовицю.

Пісню співають самотно чи хором,
Вчать хлопченят убивати вражину.
Я запитаю - притлумлений сором:
Пустиш під коси єдиного сина?

Ось дідуряка на ветхім дивані
Пише осанну свободоньці-волі...
Десь у Парижі онук його Ваня,
Десь у Палермо онученька Оля.

...Щастя благають, вбивають за милу,
Що пов`язала рушник чужоземцю...
Дай же нам, Господи, розуму й сили,
Стримай напір - лихварів та шаленців.

2015

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=939342519460253&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=1&theater