Цвіт папороті я іду шукати
У ніч, прогріту щойно згаслим днем.
В ніч на Купала шукачів багато
Блукає лісом у руці з вогнем.
Навіщо кожен з них той цвіт шукає,
Питати їх, мабуть, про це не слід.
Шукають те, чого не вистачає –
Хто гроші, хто любов, хто довгих літ...
І має кожен в серці з них надію,
Що саме він ту квіточку знайде,
Яка здійснить його найбільшу мрію,
А мрія, як відомо, то святе...
Я теж іду в Купальську ніч шукати
Той дар, який давно згубили ми.
Хочу знайти і потім всім роздати,
Щоб люди весь свій вік були людьми.