Я мріяв про це декілька років:
З’їхатись в орендовану квартиру
З гарною і незнайомою.
Порівну платити комунальні,
Ділити вечори,
Тепло обіймів увечері,
Дарувати подарунки,
Спілкуватися й відкривати.
Згодом зрозуміти,
Що між нами існує те,
Що з першого дня
Почало нас змінювати
В турботі одне про одного:
Підігрівали їжу увечері,
Бажали добраніч із сусідніх кімнатах,
Сподіваючись насправді,
Що хтось першим наважиться
Прийти й залишитись…

колегам я, зазвичай, відповідаю,
що орендую квартиру з сусідкою
приблизно мого віку.
я не порушую її кордонів,
не лізу в її життя,
досі не бачив її батьків,
приблизно знаю де вона працює
й до котрої спить у вихідні.
потім швидко додаю:
вона про мене знає не більше.

Та як би ми не намагалися
Не звертати увагу на те, що між нами –
Спати удвох (як мінімум) тепліше взимку!