Ніхто цієї перемоги в нас -
             не перейме,
       наш голос -
             бджолами загущен
в найлютіший мед,
  що волю напували ним,
  та й шани горщей
свійсько зоряне,
            ой, нене...

Тож, наше небо плеще
               над землею,
                     той,
               своєю,
хто іншою насіяв зерна вогняні:
                        сам вищечас:
              всесвітній зоревчинь;

всетло проковче їх,
          та кожному здійме
              повік не морочне,
                           згорда колоше
                       за живе -
                           обітнє…

Ми знаємо пручане слово
               поперед початть;
    воно - тому
    що нам - ім`я,
                 це означає -
за нами злуку всіх свічад
                         зорчав,
хто б`є у золотий кімвал,
              най нашій радощі,
                    здобутого в мить сили;

якщо ж знамено визнання
                        цієї правди опаде -
                             піднімем
                        вище, залюбки,
           ніж майоріло!..


.