Нам брешуть, що у Києві ніколи
Не заговорять мовою Тараса.
Але ж і я виходжу з дому часом
Купити хліб і пляшку "Кока-коли".

Але ж і я гуляю по Майдану,
Сідаю у тролейбуси рогаті,
Занурюсь у парки пелехаті,
А ще додому проводжаю даму.

І знаєте, панянки і панове:
В метро, у супермаркеті, на ринку,
На вулиці, під віялом зупинки -
Я ВСЮДИ ЧУЮ УКРАЇНСЬКУ МОВУ.

І все-таки брехня свербить у вусі:
У нас, мовляв, самі ведмеді бурі,
Які ламають кобзарям бандури,
А козаченькам обдирають вуса.