укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44607, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2010.03.21
Распечатать произведение

Наталия Фурса

ДИПТИХ ПРО ТЕЛЕСИКА

ДИПТИХ ПРО ТЕЛЕСИКА

І
Ач, летить! Птаха горда, вільна.
Мов мальовані крила сильні –
тінь лягає на всенький світ.
Ой, Телесику, бідний хлопче,
вона й знати тебе не хоче,
бо… корона на голові.

– Ми з тобою, безкрилий, різні.
Ти мене не дістанеш слізьми.
Я – найперша. Та ще не пізно.
Нехай тебе задні візьмуть…

О, летять! Тихі, гарні, милі.
Трішки нижче, і вужчі крила.
І повільніше, бо важкі.
Ой, Телесю, зберися з духом.
Не гукай! Не захочуть слухать:
близько вуха, та… не близькі.

– Ми з тобою, голодний, різні.
Ми шукаєм собі вітчизну.
Нам устигнути треба – пізно.
Нехай тебе рідні візьмуть…

Ох, летять… Ці не крила – стяги
за собою у небо тягнуть,
а на лапах – багно і слиз.
Шиї, довгі й тонкі, як спиці,
одвертають безликі лиця, –
бо не хочуть дивитись вниз.

– Ми з тобою – рідня. Молися.
Тут. За нас. Щоби ми – спаслися.
А тебе рятувати – пізно...
Нехай тебе кутні візьмуть…

ІІ
Засмієшся на кутні:
цей явір годиться на  гріб!
Вже розгойдана крона
оплакує кожну гілку.
…Косарі пополудні
на пні розламають хліб,
і шкуринку солону
покуштують оса і бджілка.

Милуй перших і задніх,
і тих, що завжди в кутку:
їм завжди буде мало,
і їм – не буває доста…
Ти хотів щось безплатно
отримати на віку? –
Маєш тіло оспале
і «право на бій і послух».

Хай сміються на кутні –
різцями вчепися в сміх:
чим тут винні дерева?
чого їм вмирати ради?
…Ще не вигнано трутнів
із вулика, – і не гріх
у цвітінні травневім
не бачити зла і зради…

2010
© Наталия Фурса
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании