На розтоці, на потоці два голуби воду пили...

                                            Словник. Б. Грінченка


1

Обравши кличку, сутність не змінить.
Горб не впаде в леткий пісок пустелі,
Якщо верблюд назве себе “лелека”.
Не злине – лелечам – верблюдів син.

Твій псевдонім - не льоля, а рукав,
Розтока річки, що тече у Вічність.
Душі розлитися судилося. На стільчик
Для фото ти, високий, не ставав?

2

Липневе плесо. Лебедить земля:
"Твій дід був Залізняк.... Ти - слів ливарник."
Ось дощ
               шепоче
                             голосом захмар’я:
“Лови грімниці полум’яний знак...”

3

Кумедне прізвисько знайомець мій узяв.
Чи різать аркуші хотів, чи руки?
Він Рогозою став. Руде болітце кумка...
Леткий метан - пожива для роззяв.

Люблю гірського струму срібношум.
Люблю неозориме дум горнило...
Марудна дружба з паростком жантильним!–
В день стрічі нашої лементував мій глузд.

4

Не слабшати течеш, не примеркать,
Не віднімати плеса і череп"я.
Ти - для спрагненних - вільга. Ти - не тать.
Не вибирайте псевдонім знічев"я.