Ігор Павлюк

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2012.06.09/ Спати хотілось, як перед весняним дощем./ Ан. Крил.
	Не пий, братику, по ночах із копитця... Козликом станеш. А взагалі - правду речеш. Світові не до поезії.
	2012.05.28/ ...../ Ігор К. (Рівне)
	Кожен україномовний поет, та ще й справжній - це плюс для визнання нашої нації! Бажаю вам і далі йти життєрадісною та життєсяйною тропою до творчості! Хай народ оцінить ваш здобуток!
	2012.05.12/ В цім клубку протиріч вже не знаю: де вихід, де захід./ Ігор Федчишин
	В жилах – хаос і космос. А зовні... і зовні так само. Найсумніше, коли в Тому світі ще гірше, ніж тут... Час не йде, а росте, як надгробний надтріснутий камінь: Одночасно росте в глибину, в ширину, висоту. Сильний вірш!
	2012.04.14/ Дві бабці/ Більченко
	Насправді, це один із твоїх бест - це справді неперевершено. Я просто вражена. Це прекрасно-жорсткий струнко-наративний сюжетний вірш: це ще одна твоя іпостась. Це... Я настільки захоплена, що залишається дати типово поетичний супер-комплімент: "Ну, чому це не є написала?" Це таке... моє... куля в серце, братело. Тримаймося! (чи не тримаймося?.. Бо ж на фіга... ))) твоя Я.
	2012.04.13/ Странгуляційна борозна дороги./ Ан. Криловець
	Ігорю, сильно, глибоко.   А ще - збагатився на один криміналістично-медичний термін. Дякую.   Напередодні Великодня бажаю блаженно-погідного настрою, плину думок і традиційного - смачної паски... (продовж далі сам).
	2012.04.08/ Хто із нас тут вибраний, хто званий.../ Василь Кузан
	А хіба нам, друже, потрібна любов королів? Про слуг і не кажу нічого. Болючий у тебе вірш... І життя ж таке...
	2012.04.07/ У березні весна – немов береза.../ Ан. Крил.
	Сильно, класно. І тоскно мені сталося...
	2012.01.29/ ...Іду назад як місяць.../ Марта (Львів)
	..Не спортом – спиртом – душу лікував. Співала смерть, закривши очі, тонко, Такі слова, такі тяжкі слова, Що як почуєш – хочеш самогонки, Дівчат – немов розписаних церков, У царській десь провінції, на сіні.... Чудова болючееротична поєзія. Захоплююсь Вашими образами.Дякую.
	2012.01.28/ Іду назад – як Місяць, золотий.../ Максим
	Пане Ігорю, я не маю жодних претензій до вашої поетичної техніки, але цього вірша я просто не подужав - задовгий.
	2012.01.25/ Ми з тобою близькі, мов слова із народної пісні. / Бильченко
	Стиль, образы, философемы - все совершенно новое, такое энергичное и оригинальное, кровь с желтком (не могу объяснить свою аллюзию рационально, возможно, смерть и зародыш, Там и Здесь): в общем, брат, у меня завтра защита, а я уже полчаса втыкаю в этот текст и понимаю: это такое предвосхищение еще одной, новой твоей эпопеи, виток, скачок - назови, как угодно, но это действительно мета-текст. Ты мыслишь эпическими архетипами.