(переклад Е.Евтушенко "Не заставляйте женщин плакать")

Упітьмі, в найскрутнішу хвилинку,
Хай яка там біда – я молю!
Не примушуйте плакати жінку,
Ні від сорому, ні від жалю.

Хай задують останню жаринку
І у серці зросте полова.
Не примушуйте плакати жінку!
Через ваші жорстокі слова!

Забувайте сварки! І прощайте
І цвітіть, наче квіти в саду!
Я благаю вас – не виміщайте
На жінках своє горе й біду!

Як би вас не крутило у плаванні,
Скільки б разом не випало літ,
Не примушуйте жінку плакати,
Зачаївши образу на світ.

Хай дістанеться вам нагородою
За старання безсонних ночей,
Жінка гарна душею і вродою,
Без сльозинок в куточках очей.

Щоб із пам’яті вам осоружної,
Через сором не рвати сторінку,
Хай там що - залишайтеся мужніми!
Не примушуйте плакати жінку!!!