укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 42090, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.01.01
Роздрукувати твір

Павло Кричевський

Хайку зимового саду. Переклав Микола Мартинюк


Микола Мартинюк

Хайку зимового саду

Переклад з Павла Кричевського

* * *
За ніч зима злизала
наші сліди й пташині,
як близьких і рідних – вокзали.
* * *
В саду білошкірім раннім –
калини червоні грона.
Наш день хтось поранив.
* * *
Ці поквапи надто дешеві.
Наспіх пам’ять дрижить од страху,
як пішак при ферзеві.
* * *
Нам замети слів – марнота:
ми мовчанням до себе стежку
відшукати маємо там.
* * *
Звірся про зиму й вічі.
Ллється в сад тінява зграя
омелюхів, як в нас – вічність.
* * *
Палає взимі дужче пристрасть,
ніж сни й вогонь у каміні.
Вигораємо з нею й ми всі.
* * *
Влітку сад, бджіл повен,
гув темну казку про вічне.
Тепер душі пречисті їх ловить.
* * *
Птахи зиму вгорі читають:
в стрічках крон і гілок дерев –
всіх сніжинок наймення тайні.
* * *
В небі вишивка зграй проста.
Скільки літер в таємній в’язі?
Усміхнись, як злічив до ста.
* * *
Біло-чорний зимовий сад.
Дві сороки з гілок знялися –
то прийдешнього зими летять.
* * *
Снять алеї сни мовчазні.
Сад заснув і в сні обернувся
в ліс зимовий на мерзлім вікні.
* * *
Ніч прозора, напруж тільки зір
крізь слова і завії звуків.
В ній відлунюють дзвони зір.
© М. М., переклад з російської, 2017–2018


Павел Кричевский

Хайку зимного сада

* * *
За ночь зима слизала
наши следы и птичьи,
как родных и близких – вокзалы.
* * *
В саду белокожем раннем
калины краснеют гроздья.
Наш день кто-то ранил.
* * *
Спешить больше некуда. Спешка –
это память дрожит от страха,
как в тени ферзя пешка.
* * *
Нам сугробы слов не нужны:
мы молчаньем к себе тропинку
среди них отыскать должны.
* * *
Зиму и взгляд доверь мне.
Льётся в сад тёмная стая
свиристелей, как в нас – время.
* * *
Зимой страсть пылает сильнее,
чем сны, чем пламя в камине.
Мы горим и сгораем с нею.
* * *
Летом сад пчёл слушал –
темную сказку о вечном.
Теперь ловит их белые души.
* * *
Птицы сверху читают зиму:
в строчках веток и крон деревьев
скрыто каждой снежинки имя.
* * *
Небо вышито вязью стай.
Сколько букв в этом тайном тексте?
Улыбнись, досчитав до ста.
* * *
Бел и чёрен зимою сад.
Две сороки вспорхнули с веток –
то грядущие зимы летят.
* * *
Видишь сон притихших аллей?
Дремлет сад, во сне превратившись
в зимний лес на замёрзшем стекле.
* * *
Ночь прозрачна, в неё посмотри
сквозь слова и метели звуков.
Звоны звёзд у неё внутри.

2018
© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні