укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.02.08
Роздрукувати твір

Іван Редчиць

***

Володимир ВИСОЦЬКИЙ

Ні, нема – я покинув Росію,
Моїм юнкам ще не до дівах!
Я тепер свої зернята сію
На чужих Єлисейських полях.

Хтось там скиглить в трамваї злостиво:
«Умотався, нарешті, паяц!
Тож нехай чужинецькі мотиви
Пише там про Версальський палац»

Чую ззаду – новинами обмін:
«Це не той! Той поїхав – спитай!»
«Ах, не той?!» І штовхають беззлобно,
А в таксі відпихають на край.

Той, з яким я сидів в Магадані,
Мій дружок з громадянської ще, –
Каже всім, що пишу йому: « Ваня!
Сумно, Ваня, – твоє б тут плече!»

Я назад попросився – нахаба,
І вертівся, лабузнив, молив…
Казна-що! Не вернуся вже, мабуть, –
Я не їздив, я вдома сидів!

Хто повірив – тому, певно, жарко, –
Щоб хороший кінець, як в кіно:
Забирай Триумфальну всю арку,
І привласнюй заводи Рено!

Я сміюсь, помираю від сміху,
Та невже не лишилося сліду?!
Не хвилюйтесь – я не поїхав,
І не надійтесь – я не поїду!
1970


***
Нет меня – я покинул Расею, –
Мои девочки ходять в соплях!
Я тепер свои семечки сею
На чужих Елисейских полях.

Кто-то вякнул в трамвае на Пресне:
«Нет его – умотал наконец!
Вот и пусть свои чуждые песни
Пишет там про Версальский дворец».

Слышу сзади  – обмен новостями:
«Да не тот! Тот уехал – спроси!»
«Ах, не тот?!» И толкают локтями,
И сидят на коленях в такси.

Тот, с которым сидел в Магадане,
Мой дружок по гражданской войне, –
Говорит, что пишу ему: «Ваня!
Скушно, Ваня, – давай, брат, ко мне!»

Я уже попросился обратно –
Унижался, юлил, умолял…
Ерунда! Не вернусь, вероятно, –
Потому что я не уезжал!

Кто поверил – тому по подарку, –
Чтоб хороший конец, как в кино:
Забирай Триумфальную арку,
Налетай  на заводы Рено!

Я смеюсь, умираю от смеха:
Как поверили этому бреду?! –
Не волнуйтесь – я не уехал,
И не надейтесь – я не уеду!
1970

2013
© Іван РЕДЧИЦЬ
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні