Опубликовано: 2006.10.18
Хабаров Олексій
Свято "Просто так" в древлянській столиці
14 жовтня в місті Коростені відбувся всеукраїнський літературний фестиваль "Просто так". Журі складали гості зі столиці. Мені довелося бути учасником цього фестивалю.
Взагалі-то, якщо бути чесним, назвати це фестивалем тим паче всеукраїнським поки-що важкувату. Можна порадіти хіба що за рівень організації свята. Такого не побачиш навіть в обласнім центрі (Житомирі).
Розпочалося все рівно о 12.00 без затримок. Біля міського будинку культури, в якому, власне, і проходив фестиваль, відбувся урочистий молебен, вшанування українського козацтва і поздоровлення Коростенців зі святом Покрови.
Офіційна частина (фестиваль) розпочався о 13.00 Поизитивом фестивалю можна назвати ідею розділу конкурсу на "поетичні майстерні" та "школу прози", де, відповідно, змагалися поети та прозаїки. Якщо, звичайно, це можна було назвати змаганням.
Ось тут і починається найцікавіше. В одному котлі як серед поетів, так і серед прозаїків варяться дорослі і діти (останніх явна більшість). Звичайно, хто їм не надасть високих нагород? З іншого боку виникає таке собі враження, що "ось, ми тут такі літератори, самі від себе у захваті, і навіщо Ви, Житомиряни сюди приїхали?"
А коли розпочалася церемонія нагородження, особисто я перестав розуміти будь-що... Те, що перші місця займали ті самі діти, най буде на совісті організаторів, в цивілізованім світі розмежовують дитячу творчість від усієї іншої. Але коли дипломантами було об'явлено Коростенців, за винятком Романа Здорика та Костянтина Кулікова з Житомира, ситуація почала набирати комічних оберетів.
Знову ж таки, зазначу на користь Коростеня, гала-концерт відбувся на славу, знову ж таки, в нашому Житомирі такого не побачиш і на день міста.
Після концерту відбувся фуршет, файний. Чесно.
Роз'їхалися ми з яскравими спогадами.
Лишилось побажати організаторам, щоб позбавлялися від комплексу геніальності. Тоді фестиваль "Просто так" матиме всі шанси стати дійсно всеукраїнським та міжнародним.
Взагалі-то, якщо бути чесним, назвати це фестивалем тим паче всеукраїнським поки-що важкувату. Можна порадіти хіба що за рівень організації свята. Такого не побачиш навіть в обласнім центрі (Житомирі).
Розпочалося все рівно о 12.00 без затримок. Біля міського будинку культури, в якому, власне, і проходив фестиваль, відбувся урочистий молебен, вшанування українського козацтва і поздоровлення Коростенців зі святом Покрови.
Офіційна частина (фестиваль) розпочався о 13.00 Поизитивом фестивалю можна назвати ідею розділу конкурсу на "поетичні майстерні" та "школу прози", де, відповідно, змагалися поети та прозаїки. Якщо, звичайно, це можна було назвати змаганням.
Ось тут і починається найцікавіше. В одному котлі як серед поетів, так і серед прозаїків варяться дорослі і діти (останніх явна більшість). Звичайно, хто їм не надасть високих нагород? З іншого боку виникає таке собі враження, що "ось, ми тут такі літератори, самі від себе у захваті, і навіщо Ви, Житомиряни сюди приїхали?"
А коли розпочалася церемонія нагородження, особисто я перестав розуміти будь-що... Те, що перші місця займали ті самі діти, най буде на совісті організаторів, в цивілізованім світі розмежовують дитячу творчість від усієї іншої. Але коли дипломантами було об'явлено Коростенців, за винятком Романа Здорика та Костянтина Кулікова з Житомира, ситуація почала набирати комічних оберетів.
Знову ж таки, зазначу на користь Коростеня, гала-концерт відбувся на славу, знову ж таки, в нашому Житомирі такого не побачиш і на день міста.
Після концерту відбувся фуршет, файний. Чесно.
Роз'їхалися ми з яскравими спогадами.
Лишилось побажати організаторам, щоб позбавлялися від комплексу геніальності. Тоді фестиваль "Просто так" матиме всі шанси стати дійсно всеукраїнським та міжнародним.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.