У середині цього століття ми обернулися один до одного напівфас і з повністю відкритими очима, наче стародавні єгипетські фрески, але тільки на мить. Я проводив рукою по твоєму волоссю у напрямку, протилежнім твоїй подорожі. Ми зверталися на ім’я один до одного немов вимовляли назви міст, де ніхто не зупиняється упродовж подорожі. Чудовим є світ, що пробуджується вранці задля спокуси, чудовим є світ, що лягає спати задля гріху та суму. Чудовим є світ у поєднанні нас, тебе і мене. Чудовим є світ. Земля п'є чоловіків та їх кохання наче вино, аби забутися, Та даремно. І наче контури Юдейських сугір'їв, ми ніколи не знайдемо спокою. У середині цього століття ми обернулися один до одного. Я бачив твоє тіло, що відкидало тіні, чекаючи на мене. Шкіряні ремні довгої подорожі вже стягували печери моїх грудей. У своїх смертних молитвах я згадував твої стегна, ти ж у своїх молитвах згадувала моє смертне обличчя. Я проводив рукою по твоєму волоссю у напрямку твоєї подорожі, я, пророк твого кінця, торкався твоєї плоті. Я торкався твоєї руки, що ніколи не спочивала, я торкався твоїх губ, що могли ще співати. Пил із пустелі вкрив стіл, за яким ми не їли. Але пальцем я написав на ньому літери твого ім’я. ------------------------------------------------------------ IN THE MIDDLE IF THIS CENTURY In the middle of this century we turned to each other with half faces and full eyes like an ancient Egyptian picture and for a short while. I stroke your hair in the opposite direction of your journey. We called to each other, like calling out the names of towns where nobody stops along the route. Lovely is the world rising early to evil, lovely is the world falling asleep to sin and pity, in the mingling of ourselves, you and I, lovely is the world. The earth drinks men and their loves like wine, to forget. It can’t. And like the contours of the Judean hills, we shall never find peace. In the middle of the century we turned to each other, I saw your body, throwing shade, waiting for me, the leather straps for a long journey already tightened my chest. I spoke in praise of your mortal hips, you spoke in praise of my passing face. I stroke your hair in the direction of your journey, I touched your flesh, prophet of your end, I touched your hand, which has never slept, I touched your mouth, which yet may sing. Dust from the desert covered the table at which we did not eat. But with my finger I wrote on it the letters of your name. Translated by Assia Gutman
|