Зранку проспекти бувають такі порожні,
                          що танцювати посеред них не тільки можна,
                                                      але і хочеться...
В такі хвилини
           будь-який текст
                            вкривається мікротріщинами,
а цінність його вимірюється хіба що красою почерку.

Сонні прикордонники,
                  що вартують межі здорового глузду,
      не тільки беруть хабарі,
             але й забувають перевірити візи.
Тож вільно пропускають усіх охочих, –
                                        як на в”їзд, так і на виїзд.
В такі хвилини,
           немов побутовий газ,
                           в повітрі, дурманячи, носиться
така абсолютна і всеосяжна відносність,
                  що іскрити словами стає по-справжньому страшно
 Страшно і небезпечно.
 Саме в такі хвилини
                               стаються раптові слововиливи в мозок
                                           і відкриваються смертельні внутрішні словотечі.