Почитай, заспокойся,
вгадай,
що і хто сьогодні накоїв
ще жахливіше й менше,
ніж ти.

Намагайся заснути,
не вагайся сягнути височин,
навіть якщо скотився так низько,
та ти там, та ти тут не один.

Тут ми. Ті, що прагнули бути людьми.
Тут сон. Що трагічно нагадує світ.
Візьми собі сонце й живи до зими.
А далі як хочеш бери навіть лід.

Полежи. Попиши.
Поброди у свідомості,
відшукай там залишки
горе-шаленості,
як втомився жити
тим більш не спіши,
кинь промисловість
разом з буденністю.

Бо так живем ми. Ті, що прагнули бути людьми.
З нами сон. Що трагічно нагадує світ.
Візьми собі сонце й живи до зими.
А далі як хочеш закохуйся в лід.