імені С.

у мене в квартирі живе чоловік
він не голиться, дивиться телевізор
забруднює шкарпетки та посуд
йому польське посольство не дає візи
і взагалі він справжній цинік
він дуже хатній, боїться протягів
вранці п’є каву, слухає радіо
щось там про СНІД
задумливо курить і повторює
словами, що пишуть у тамбурі потягів
я не вмію передати як слід
але... сусіди згори та знизу
ходять хтось до дитячого садка
а хтось до пологового дому
і це видно по їхніх очах
і це видно з їхньої втоми
ми з тобою – тільки на дачу
і з роботи до себе в квартиру
а діти народжуються – значить
хтось ще вміє кохатися без презервативів


імені Н.

кохання не привід бути разом
з тобою окремо, через дефіс
пиши імена, ламай горизонти
графіка наших смаглявих рис
я ніби справжній збирач фольклору
твої речі збираю кімнатами
щоранку до сонця, до неба з балкону
вся боса і вся розпатлана
картинка складається з двох слів
він і вона на жовтому листику
між ними будуємо білі стіни
які і стали дефісами

і

діти з міських квартир
ростуть головами в асфальти
недопалком свердлять діри
щоби дерева саджати
турбуються про екологію
води у іржавих трубах
про невисокі пороги
і про здорові зуби
діти з міських квартир
якщо їх не доглядати
покриються швидко дірками
і плямами у кімнаті
тримають їх у вазонах
ти витирають слину
закінчуються горизонти
за чотирма стінами


імені Д.

випрати білизну „Аріелем”
вознестися в небо непомічено
на рушнику самого Габріеля
помахавши вам ручкою
і сказавши: „Не сумуй, чувак!”
розкидати ромашки рвучко
з думкою: чому кохаю не так
як усі, а тільки кого не можна
там розкопати кактуси
в пилюці дорожній
колись политі з чайника окропом
та сукню запрану до останнього поту
і вкрай зіпсуту відбілювачем
відкрити винний корок
щоб випити з душами
білими від хлорки
що  тілами купались
в некип’яченій воді
і прали книжки зі споднім
навіть не руками а в машинці
буду великодушна
і про вас, хто внизу бігтиме,
не скажу Судді
про всяк випадок жодній
його жінці