Дім, де не працює санвузол

нагадує просту коробку під відчайдушною зливою,

її тельбушить вітер, її підпалюють

падаючі зірки і тому

дім, де не працює санвузол

не може бути місцем, де живуть живі люди,

дім, де не працює санвузол, не може

бути місцем, де гніздиться любов.



Любов тут більше не мешкає –

запам’ятай це, коханий, не треба

слати мені смски, що, мовляв,

давай вийдемо на балкон і насинячимось

і почнемо плювати вниз на людей,

бо на тих, мовляв, хто образився,

падають  з гвинтокрилів

рельєфні  місячні кирпідони.



Даремно, коханий, даремно

ти сподіваєшся, що

позову тебе насинячитись

чи злякаюсь твоїх кирпідонів.

Якщо твій горіховий мозок

не всмалює текстів, собі намалюй отакую табличку:

Кохання тут більше не мешкає, бо



запам’ятай, мій коханий,

коли в домі не працює санвузол,

принцеси ховаються в дальніх кімнатах,

троянд пелюстки закриваються на

важкий амбарний замок,

і тільки смердючі фонтани на вогких алеях,

покритих стаканчиками і одноразовими тарілками,

що відліталися,

смачно відригують жаб.



Бо



коли в домі не працює санвузол,

кохана блукає по друзях.