1.1.  В СОБІ ПРО СЕБЕ
одмахав я п'ять років повномасштабки
а теперечки мерщій в три вирви гнати
е-е ні чорта лисого тобі не зловиш мене
іще треба для годиться зглянутися вгору
та втерти носа ненависній балакусі втомі
щоб пришпилити вимогу душі до пуття
щоб змогти поживитися красним слівцем
та подивитися своєму гніву в дурні очі
такого добра не було би без правди життя
без задоволення вічної ненависті до смерті
а що ще треба нашій правді в чужій мобілці
коли все свідоміше стало вбивство людей
коли на всю цю імперію запахло тютюном
коли все нажите добро йде догори дном
а переселенці не знайшли себе на чужині
їм збочений сором змітає все з лиця землі
це як треба було наївно радіти
скаженій війні в імперії
ловлячи пересічень в полі
коли гірка пілюля у степу
дійняла до живого
коли  треба було одриватися
довгим язиком
при цьому розбили міста на Донбасі
навіть знищили свій глек гречаної каші
при цьому змінили червоні та
чорні голови на сиві макітри
та показилися у власному ненависному гніву
і здійняли ницу гордість як верховну милість
зробивши з мухи великого слона
знаючи ціну у кожний день обстрілів
а тепер щоб дібратися
до смаку сонця в небі
це треба буде ще з учора
приземлитись розп'ятому на хресті
і після цього одразу
з одного маху зняти
полуду з своїх очей
аби потім і близько
не розпахнутися в собі про себе
щоб потім ні пари з вуст і у вус не дути
щоб потім усі кінці у воду і тут сич невзутий
проте якщо зуби ще скаляться від ненависті
і злітає всезнаюча кокуха від непуття
і у жирного м'ясника нерви не сказяться
то не варто дитинством обманюватися
бо доновітню свідомість
не освоїла скажена війна
а тут коли все димом пішло
після прильотів і знищень цілих міст
то так просто зійшовши з розуму
по вигорів з відчаю за увесь мій сором -
постав професійним месником у родині

1.2.  ТАМОЖНЯ
ворожа таможня огороджена
сьогодні порожній розбіг дичок
біля озера флігельок з хлівом
чути оклик квок-квок пташок
розглядаю хмар передгроззя
тут спроможний розмах  розкоші
зокола вирлоокі соколи  на всі боки
саморозвій у автодорожній потік
ого яворок в райку та ясенок в гайку
гой ой-ой прильоти розгойдали
вибійками цоколь палацу
гойкнули у водоймищі благом глибоко
зайойкали ковбойки наброїли оклик
нарозхрист і раптом шокер ударив в пупок
врозріз віртуозний пузанок зі шпильок
вйокнули квок-квок в тельбушок
у розпір врозтяж для розпіву штирок
у розпуск у роздріб для розігріву щипок
у розпал і зойк потойбік споїлись удвох
у шторок торчок на штирок жолобок
і знову роздвоїлись замлоїлись у джойк
привілись і знову подвоїлись у чмойк
підойма обойма обнялися в запоні цмойк
наброїлись неблагопристойно і тут тобі шок
роздвоїлись пройняті жаром в'юнків
голощокі цілунки в жмутку в'юрків
цмок в бугорок сповиток під жирок
в'юрок-дзюрок чмокай на півбока і напідскоки
давай разом плисти навтьоки в ярунок
бо там клокають смокви в глибокі клокни

1.3.  ДИВАКИ
кричить Пріська падлюки заїхали
справа і зліва тисячі ніг і всі зайві
як ті півні пішли на святки та блядки
в кілійські літні вирви
а там уранці така стрілянина і жах і страх
та бачиш спитав за життя і як наші діла
всі справились так ти скажи нас всіх лають
ми забрались в ліс так давай падай спати
пригадай як ти встигав харчі
з'їсти біля Дніпра і кілька слів сказати
які смачні шматки хліба
дід знизав віями я такий гайда спати
двічі спинився біля вибоїни
гаразд біжи на три дні до Дністра
а ти міг би стати таким СЗЧ в балці
стривай ти зараз хвацький свататися
та жадний на снідання як війя
ти глянь яка привітна правда жінці вранці
якби викрасти її малий камінь на світанні
він на кілька хвилин твій як рідний
так я ладний стримати свій батіг
віддай мій батіг так він твій чи чий
аби зараз нам заспівати і я з ними
дивлячись на свій двір
"як я міг як я міг життя віддати"
дід вийняв з карману складаний ніж
намірився Архип висидіти ніч
заради насмішки заїхати в Білярі
та хіба вигідніш в сварці
чи якби накивати п'ятами
встати в крамниці і сказати Лагайді
дай свіжий білий хліб
і надихатися сніданням
наймита за тридцять гриванів
ти бачив якраз на ділі як гриміла
свідки палять цигарки і бачать
хай би нарікав на жарти
надійшли запальнички та маслянки
якийсь час мій я за твій клятий зашкріб
а як твій спалах життя приліпився
так кілька разів дав у штангу
я бігав в казарми
затримався на спадщині
так ти таки найнявся
затим вирвався навіть вихватив
чи ні викрав гвинтівку
взяв ні зняв із-за пліч
а ти сам стримався би стріляти
та як на твій цілий хліб кидають
аж кілька разів за ніч
і під твій вільний тин
на край вивівся
я тут найгірший багатій
а далі затяв собі  раз бабахни і як завсіди
а ти встряв аби ізганьбитися як  бачиш
ти скажи Архипчик як виміряти щастя
калмика і башкира - я навіть засміявся -
та хай ці трикляті призвідці з’їздлять цапа
а якби ці жадні диваки мали калитки
замість крамниці в Арцизі чи в Ізмаїлі
згадав яка різниця між їхніми шапками
прив'язані назад ай ти напатякав і зрадів
засмикався старий дарма облиш зв'яжись
в них в Біляївці засватана дівка привітай її
а така-сяка вся мила і щаслива
а ти живий і цілий аж завидки в Іванівці
хай би в бардачках держави відсидітись

1.4.  ОЗІЇЇЩЕ
ого-го шельмівство сатано
даленіючий мурло безнадією
від тодішніх вирішувана надія лицедіїв
а тепер живемо протидією
все пожерло живло
все одно ще вивіює
зло віщу амнезію
ватажком було це хамло
оце страшко
заодно тримає
своє пивко в казино
сатанинське кубло
скавло за розбите житло
здоровецьке крутько
воронько та мурло
поряснішали русла
в обріях митниці
що ще й загребе старе
порохно з барахлом
вже давним-давно
оце баловство хабарів
треба було розвіяти
по віяльниці в столиці
це тут стільки його
барахла і цього вайла
це тут скільки його
майна і усякого стягла
це отут ого-го яке дупло
і литво і питво і кубло
хай оперіщує це живло
це багно стихією
панагією  віщою
завіює анестезією
бо розлютило побратимів
чорною жакерією
хай веремією це озіїще овіює
ненависне мурляцьке панно
їй-бо ця мана злодіїв
само навіюється
шизофренією
нахабнішали
проворні дружки
чутно радіють буйні братки
від майна за кермом
угурно каламутять
повне добра Дніпро
постав сміливішим сич
старий розкішник
побадьорішав небезгрішний
потішник
пожвавішав дебелий чудасій
на річці


1.5.    МІЖ КУРГАНАМИ-ГОРБАМИ
і настав турбулентний
переломний час для народу
з безпрецедентним
райцентром у Хуторах
де був багатокультурний
обмін грішників
з пересічним регіоном
ідей спасення
на оцій землі була колись рента
праведників від еліти
саме після їх смирення
коли  вперше встромляли
залізні плуги в цілину
і перевертали ріллю волами
місцева еліта  знала
лише про свій
святий пантеон
від вознесень  
від уроджень
від знамень
до спасення кістяних узгоджень
до веретен смиренних
разом з імпульсивним поділом
на вічних претендентів
на нових духів часу
котрі повстали
в матеріальних образах
із вироблених світлих  
смол та бурштину
і все на людських віруваннях
затрималося
і суспільне і солідарне
і соціальне право
в час цієї війни відбувся
занепад старих вождів
спалення їх смертних
тотемів блаженства
з конкурентним поділом
пікових райцентрів землі
між кам'яними монументами для коней
із графемами-описами про їх власників
та дерев'яними монументниками з рудиментами
кісток великої рогатої худоби
від жертвоприношення до святкування
знамення про рівнодення породженниці
у межах віри та повсякденної спрощеності
заради цілісності родів в Україні
котрі десятиліття жили поруч
з полоненими ідейними рабами
на глухій окраїні Мізяківських Хуторів
тоді три тисячі років тому і стався зсув часів
отут на вигоні між курганами-горбами
тоді відбулося корінне спрощення оцих меж
від духовного життя на новітніх принципах
до відомщення та новітнього одкровення
з наводженням сонячних спіралей оберегів
у цих місцевостях  на левадах на заплавах
отут відбулося зволення полонених рабів
отак закінчилася доба смиренниці в полоні
три тисячі тубільців вкотре пережили шок
три доби тутешніх правлячих переселенців
їхніх вождів з ополченнями на березі річки
тоді натхнені часом раби чимало понівечили  
старих манекенів з дерев'яними
ідолами стовпами-монументами
випалили всі загуменки на Тарасенках
а біля курганів що постали на водорозділах
вони геть  ослабли та похворіли соколи
духовним послухом у неволі сичів
проте ці нужденники на хуторянській землі
експериментували в матеріальній сфері
з великими печами з добротної глини
у яких запікали та випалювали посуд
у яких коптили впольований скарб
у яких випікали хліб та варили страви