щовесни така розголосниця хайлав'юри
чудернацького невгамовного сміху
від добродушних клоунів у Вінниці
вони підкорили радощами вільну щирість
а тут барахольний мозоль епохи напохваті
раптом вибухнув катастрофою непосидючих
і мій напівмертвий мефістофель довіри
одразу брьохнувся на дивакувату софу
і тепер у тебе одна утіха не жартувати
над безтурботним доторком з вірою у гумор
моєї життєрадісної кумедної голгофи
ви мої короткі віконниці тюремної кімнати вдома
я запалюю в собі перетворювальне полум'я самоволі
мій вкоськаний острах уяви
 в такому невгамовному урочищі
яке це роздольне мольбище на висотці
з якої можна подивитись зверху вниз
із 99 поверху на сенси та сеанси цирку
і побачити  їхні напівпогляди великим планом
і почути на похороні моєї любові м'який подих
та магнетичний голос гострих емоцій
в безтурботній самотності та в уособлені
оце змусило мене миттєво згадати витівки
в почуттях в спогадах про юнацьку любов
саме сьогодні травнева погода
передала мені промені невгамовного сонця
теплого добродушного сакрального світла
втіливши його в неймовірну бандероль
старої пам'яті про  моє перше кохання
в заклопотану патріотку моєї душі
мовчазної фатальної грації любові і світла
і це дуже дорого коштувало моїй силі
адже вона просто ніби фантастичне сяйво
зруйнувала мій емоційний екстаз життя
у неї напрочуд ідеальна постава віртуозниці
у неї втілені високі плечі та глибоке тонке
висічене ніби непогрішиме декольте
міцні стегна стрункі ноги недосяжні рухи
у неї заворожені відверті блакитні щирі очі
в них резонують спалахи яскравими настроями
вона непідвладна мені неймовірна жриця
вона з нев'янучого світу мого безсоння
з ідеального марення її тілом і розкішшю
королева з неймовірною красою волосся
казкова природа оволодіння живим тілом
вона велична без вульгарного тату на шкірі
вона непогрішима без штучних вій і нігтів
вона смиренна без ботакса та силікону на обличчі
а яка чудова холодна унікальна її гордість
це притаманно тим хто розуміє мій полон