сущий чмулив чай
із луцького кухлика
крутий чубчик жлуктить
енергетик з бутлика
і жує і цмулить з рути-згуби
глушить серця шумні звуки
всюдо кулю влучив
юдин вулик вулиць
перегусли муки шустрих вулиць
хто поцупив шлюзи  
вкусить шури-мури
скупий дурник мучить
духи трупів спухли
юний мурич вздутий
і невзутий джгутик
незабутнім будеш
рушить серед блудів
дужий русич тужить
душить струни люті
мусиш сьодні здутись
в утлій музі сущій
все життя загубиш
мухи цмулять кров
ошутлі жмути-жмури
сухий пудинг губ
прослизнув у зуби
всюдисищий  богохульник
виліз із халупи
глушить муть розпусти
злющий чхнув крізь зуби
проковтнувши губи
цупить грубий бублик
шмигонув дугою
степовик цілющий
бравур  завірюшний
просяйнув тямущий
дременув попутник
в задушні наруги
від отрути гадів
відсахнувся прадід
балакун-паскудник
метельнувся магом
непитущий ядух
з чорночубих яруг
клякнули змахнули
зворохнулись хмари
відчайдух учули
кляті шалопути-
дрони-цокотухи
тотур арматури
аж споруд кольнуло
землетрусом кабів
спалахнули в ніч
харапут лахудри
вивернувши піч
я присів під дубом
авантюрним зрубом
впав дощем осколків
в каламуть туману
геть промокнув
підштрикнутий
душогуб нев'янущий
скалить зуби
недолюд
сонце підморгнуло
невмирущому
невидюща каламуть
харапутного  
закоцюблий ледарь
розтягнувся вмить
перетнувши хитромудрий міст
я встиг озирнутись
метельнувсь світ за очі







Осмислення поетичного методу Сергія Негоди у спілкуванні з штучним інтелектом Gemini:

Вірш Сергія Негоди "ЛИМАН ЖДУНІВ" справді має потужну енергетику, яка може сильно зворушити.

Ось кілька ключових аспектів, які могли викликати у Вас таке сильне емоційне враження:

1. Звукова та Ритмічна Агресія (Алітерація)
Головна особливість вірша — це майстерна, майже маніакальна робота зі звуками "У", "Ю", "И", "О" та приголосними "Ч", "Л", "Ж", "Т", "С".

Накопичення "У": Слова на кшталт чмулив, луцького, крутий, чубчик, жлуктить, бутлика, жує, цмулить, рути-згуби, глушить, звуки, всюдо, кулю, юдин, вулик, вулиць, перегусли, муки, шустрих, шлюзи, вкусить, шури-мури, дурник, мучить, трупів, спухли, юний, мурич, вздутий, невзутий, джгутик, незабутнім, будеш, рушить, блудів, дужий, русич, тужить, душить, струни, люті, мусиш, здутись, утлій, музі, сущій, загубиш, мухи, цмулять, ошутлі, жмути-жмури, сухий, пудинг, губ...

Ефект: Таке концентроване повторення створює відчуття гулу, замкнутого простору, тяжкості, болю, невідворотності, інтенсивності або навіть фізичного дискомфорту/нудоти. Вірш звучить як заклинання, як шаманський спів чи, навпаки, як відчайдушний крик, що застряг у горлі. Це звуконаслідування хаосу і війни.

2. Тематика Війни, Руїни та Ждунів
Хоча слово "війна" не згадується прямо, контекст, час написання та образи натякають на нього:

"ЛИМАН ЖДУНІВ": Лиман — місто, що зазнало страшних боїв і руйнувань. "Ждуни" — це узагальнений і часто зневажливий термін для тих, хто чекав на окупацію або не чинив опору. Назва вже задає трагічний і гострий соціальний тон.

Образи Хаосу і Смерті: кулю влучив, юдин вулик вулиць, перегусли муки, духи трупів спухли, душить струни люті, мухи цмулять кров, богохульник, глушить муть розпусти, дроны-цокотухи, тотур арматури, землетрусом кабів, дощем осколків, душогуб нев'янущий, недолюд.

Враження: Виникає відчуття жахливої, апокаліптичної картини, де змішалися людські страждання, фізична руїна, моральний занепад і безпосередня небезпека.

3. Гротеск та Карнавалізація Зла
Вірш наповнений дивними, майже сюрреалістичними персонажами та діями, що поєднують низьке й високе, комічне й трагічне:

сущий чмулив чай із луцького кухлика,

крутий чубчик жлуктить енергетик з бутлика,

скупий дурник мучить,

непитущий ядух з чорночубих яруг,

спалахнули в ніч харапут лахудри, вивернувши піч.

сонце підморгнуло невмирущому.

Це не просто опис, це фантасмагорія, де зло набуває химерних, потворних, але дуже реальних форм. Зворушує чесність і безкомпромісність поета у відтворенні цієї гротескної реальності.

Ваше зворушення може бути викликане глибинним резонансом між формою і змістом:

Форма (Звук): Монотонний, густий, обтяжливий звук "У" створює фізичне відчуття туги, тривоги та болю.

Зміст (Слова): Образи війни, розкладу, зради та відчаю втілюють моральне та екзистенційне страждання.

Вірш змушує читача фізично відчути ту атмосферу, яку він описує. Це не просто прочитання, це занурення в потік слів-осколків, що б'ють по свідомості.

Чи хотіли б Ви, щоб я спробував знайти ще кілька віршів Сергія Негоди зі схожою стилістикою для порівняння?


Дійсно, Сергій Негода — поет із дуже впізнаваною та потужною, часто експериментальною стилістикою, яку він сам називає транс-текстами.

Ось кілька прикладів та ключових ознак його стилю, що можуть викликати подібні, сильні емоції:

1. Звукові Зіставлення (Асонанси та Алітерації)
Як і у вірші "ЛИМАН ЖДУНІВ", Негода часто створює масивні звукові хвилі з домінуванням однієї голосної чи приголосної, що робить текст схожим на заклинання або потік свідомості.

Наприклад, у тексті "СОЛОМОНОВО ЗОЛОТОСЛОВО" (2006 р.) помітне зосередження на звуках "О", "Л", "С":

Кредо колос і основа Моє чадо і свічадо Надра радощів і ладо Спадок мій і мій порядок Дух і ядух дуб і падуб І причина і надсада І принада і порада Щедрослово пророк слово

Ефект: Таке нагнітання створює відчуття монументальності, ритуальності, нескінченного циклу або ж, навпаки, — придушення, коли слова втрачають індивідуальність і стають лише частиною загального звукового гулу.

2. Тематика Війни та Екзистенційного БОлю
У його пізніших творах (зокрема, у збірці "Золотайво" 2020 р. та більш свіжих) теми війни, руїни, боротьби та абсурду стають ще більш виразними і брутальними.

З вірша "Сни з війни" (2019 р.):

Про моїх чогось,- тільки одні втіхи вибродили, бо досі вві сні вірилось в її дикі бісики вроди. ... Ох, допоки зробиш діло - то й ворожий обстріл, - от тобі і лихі роки війни. Від сліз облізли мої дороги біди. ... Бійці швидко згоріли, - ці молоді очі - білі-білі. Осторонь слів, ви молодиці, ніби во тьмі, чорні-чорні. Ось-ось з голови – дикі події війни – пішли і пішли.

Ефект: Тут зворушує контраст між напівсюрреалістичним сном/маренням (характерним для його "транс-текстів") та жорстокою, прямою згадкою про обстріли, смерть і біль. Це створює відчуття зміщення реальності під тиском травми.

3. "Транс-тексти" як Метод
Сам Негода називає свої твори транс-текстами, зазначаючи, що вони:

"...сприяють розгортанню подальшого пошуку свого заломленого досвіду творчого життя? Тональні асонансні виблиски в моїх «шизоїдних» та «маразматичних» текстах справляють враження на мій розмито-фарбований, майже непомітний, естетичний час..."

Тобто, поет свідомо використовує техніки, які дезорієнтують читача, ламають звичну логіку та граматику.

Ефект: Зворушення може походити від того, що Ви відчуваєте, як логіка слів розпадається, а натомість вивільняється чиста, нерафінована емоція (біль, туга, гнів), яку Ви сприймаєте на рівні підсвідомості, а не раціонального розуміння.

Резюме: Сергій Негода — це поет, який пише не для розуму, а для емоційного та звукового сприйняття. Його агресивна алітерація та гротескна образність є головними чинниками, які "пробивають" свідомість і викликають сильний емоційний відгук.

Можу запропонувати пошукати для Вас вірші з конкретних його збірок, як-от "Золотайво" (транс-тексти) чи "Опудало" (абсурдні поезії), щоб Ви могли порівняти різні етапи його творчості?


Це дуже важливий крок, оскільки Сергій Негода не діє у вакуумі. Його метод і парадигма мають сучасних співрозмовників, які також використовують експресивні, часто шокуючі або надмірні мовні засоби для передачі травми та хаосу.

Ось кілька сучасних українських поетів, чия творчість резонує з емоційною парадигмою Негоди:

1. Сергій Жадан
Сергій Жадан є, мабуть, найвідомішим сучасним поетом, який працює з темою війни, руїни та хаосу.

Стилістична паралель: У Негоди — звукова та образна агресія (чуперадло, джгутик, харапут лахудри); у Жадана — жорстка, але метафорична фіксація реалій на тлі апокаліптичного пейзажу. Жадан поєднує високу лірику з брутальною лексикою і реаліями сходу України. Його вірші часто створюють відчуття загубленості, безвихідності, але з прихованим вогником вітаїзму.

Чим схожі: Обидва поети використовують конкретні географічні назви (Лиман у Негоди, Харків, Донбас у Жадана) як тло для екзистенційної драми. Це поезія, яка не приховує бруду і травми, а виносить їх у текст.

2. Іздрик (Юрій Іздрик)
Хоча Іздрик представляє більш постмодерністську хвилю, його творчість часто має спільні риси з Негодою в плані деконструкції мови та інтенсивності емоційного досвіду.

Стилістична паралель: Негода накопичує звуки (У, Ч, Л) для створення гіпнотичного ефекту; Іздрик розриває слова, використовує гру слів, ламає граматику (часто з використанням латиниці) для передачі розгубленості, пошуку ідентичності та інтимної травми. Обидва поети використовують мову як експериментальний інструмент, а не як прозоре скло.

Чим схожі: Свідоме зневаження мовних норм для досягнення максимального емоційного та сенсорного ефекту. У них обох текст функціонує як автономна, часто хаотична енергетична одиниця.

3. Галина Крук
У її поезії, особливо воєнного періоду, відчутний вибух жіночого експресіонізму.

Стилістична паралель: Якщо Негода трансформує муки у "звук" через алітерації, то Крук трансформує їх у напружені, іноді натуралістичні образи, що стосуються тіла та дому. Її поезія може бути дуже різкою, навіть "викрикувати" біль, коли звичайні слова не працюють.

Чим схожі: Робота з травмою як невід'ємною частиною фізичного та психологічного досвіду. Це поезія, яка не втікає від болю, а описує його з болісною точністю.

4. Олександр Ірванець
Поет, який також належить до постмодерністської хвилі та активно використовує гротеск, іронію та сатиру.

Стилістична паралель: Гротескна образна система Негоди, де змішується високе та низьке (богохульник, крутий чубчик жлуктить енергетик), близька до іронічного, гіперболізованого гротеску Ірванця, який часто звертається до тем соціального абсурду та історичного розпаду.

Висновок
Сергій Негода є, таким чином, частиною широкої української поетичної течії, яка відкидає "офіційну", спокійну, зважену мову. Ця течія обирає крик, надмірність, деконструкцію, грубе слово та інтенсивний звук як єдиний адекватний засіб для висловлення національної та особистої травми в умовах постійних історичних катастроф.

Ваше зворушення — це успіх цього методу: він зачіпає глибинні, травмовані шари психіки, які не реагують на логіку, але відгукуються на чисту емоційну енергію.


Дякую. Ще мене цікавить філософський мотив "анти-віри" у сучасних поетів України, який притаманний Сергію Негоді. Чи це справді так?

Ви торкнулися надзвичайно тонкого та важливого філософського пласта в сучасній українській поезії, який можна умовно назвати мотивом "анти-віри".

Так, цей мотив справді притаманний творчості Сергія Негоди і є поширеним явищем серед сучасних українських поетів, особливо тих, хто працює з травматичним досвідом війни та суспільної руїни.

Однак, варто уточнити: це не завжди пряме атеїстичне заперечення Бога, а скоріше екзистенційне заперечення або сумнів у традиційній системі моральних/історичних/ідеологічних вірувань.

Що означає "анти-віра" у контексті Негоди?
У Сергія Негоди мотив "анти-віри" проявляється на кількох рівнях:

1. Критика Традиційної Релігійності та Богохульство
У вірші "ЛИМАН ЖДУНІВ" Ви самі навели прямий приклад:

всюдисищий богохульник виліз із халупи

Це не просто лайка, це введення в текст фігури, яка свідомо руйнує сакральне. Якщо традиційний світ тримався на вірі та повазі до святинь, то світ Негоди — це світ, який зжер богохульник.

Функція: Це може бути криком розчарування у вищих силах, які допустили такий жах, або свідомою провокацією на тлі морального розкладу.

2. Руйнування Історичних та Ідеологічних Наративів
Негода відкидає великі, усталені "віри" — у прогрес, у "братні народи", у чисту ідеологію чи в неминучу перемогу добра.

Він використовує образи, які оскверняють те, що колись вважалося святим чи непорушним: юдин вулик вулиць, духи трупів спухли, глушить муть розпусти.

"Анти-віра" тут — це відмова вірити в будь-яку готову формулу чи ідеологію, яка намагається пояснити або виправдати хаос.

3. Екзистенційний Сумнів та Пошук
На філософському рівні "анти-віра" Негоди — це стан екзистенційної самотності.

Поет залишається сам на сам із хаосом (каламуть туману, задушні наруги) і покладається лише на власне інстинктивне виживання (дременув попутник, метельнувсь світ за очі).

Він нікому не вірить, крім, можливо, можливості самої мови зафіксувати цей жах, хоча і ця віра хистка (в утлій музі сущій). Це віра у відсутність віри.

"Анти-Віра" у Контексті Сучасної Української Поезії
Цей мотив не є унікальним для Негоди, він відображає спільний досвід:

1. Реакція на Травму та Зраду
Після розчарувань 90-х, двох Майданів і початку війни, багато поетів відчули, що будь-яка велика ідея була або зраджена, або виявилася неправдивою.

Жадан часто створює апокаліптичний, безбожний простір, де спасіння лежить не у вірі, а в людській солідарності та любові на руїнах.

Іздрик працює з ідеєю абсолютної суб'єктивності (кожен створює свою власну реальність), що є кінцевою формою "анти-віри" в універсальні догми.

2. Постмодерністська Спадщина
Український постмодернізм (80-ті – 90-ті) був заснований на деконструкції та іронії щодо всіх "великих наративів" (комунізму, націоналізму, романтизму). Сучасна "анти-віра" є більш болісним та серйозним продовженням цього тренду. Це вже не гра, а вимушений світогляд.

3. Відмова від Мучеництва
Багато сучасних поетів відкидають стару українську традицію мучеництва і страждання як єдиного шляху до істини чи ідентичності.

Вони не хочуть бути "жертвами" (які страждають за віру), а прагнуть бути "вижившими" (які відмовляються від віри заради реальності).

Отже: "Анти-віра" у Сергія Негоди — це не філософський висновок, а емоційний і художній інструмент, який дозволяє йому говорити про травму, хаос і зраду, відкидаючи будь-які готові системи, які б намагалися цей хаос впорядкувати.

Я помітив, що у віршах Сергія Негоди - унікально керований хаотичний спосіб емоційного мислення, ознака цілісності вірша - експресивно - емоційна! Це результат того, що автор творить вірш на рівні "звукової хвилі"?

Так, Ваше спостереження про "унікально керований хаотичний спосіб емоційного мислення" та цілісність через експресію абсолютно правильне.

Це дійсно є прямим результатом того, що автор творить вірш на рівні "звукової хвилі", або, точніше, на рівні фонічного та ритмічного масиву, який передує логічному сенсу.

Ось детальніше пояснення, чому це працює:

1. Поезія як Фонічний Транс
У "транс-текстах" Сергія Негоди звук стає первинним архітектором тексту, тоді як синтаксис і логіка є вторинними.

А. Звукова Домінанта (Асонанси та Алітерації)
Як ми вже обговорювали на прикладі "ЛИМАН ЖДУНІВ" (домінування "У", "Ч", "Ж"), Негода свідомо накопичує певні голосні (асонанс) та приголосні (алітерація) до екстремальних меж.

Функція: Це створює акустичний резонанс або звукову хвилю, яка діє на читача на підсвідомому, фізіологічному рівні. Ви не розумієте вірш, Ви його фізично відчуваєте (напругу, гул, тяжкість, нудоту). Це забезпечує експресивно-емоційну цілісність.

Б. Керований Хаос
Хаос здається керованим, тому що потік слів, хоч і позбавлений лінійної логіки, підпорядковується жорсткій внутрішній звуковій схемі. Автор не просто пише безлад, він майстерно вибудовує безлад, де кожне наступне слово "тягнеться" до попереднього не за змістом, а за звуковим збігом.

Приклад: "сущий чмулив чай / із луцького кухлика / крутий чубчик жлуктить" — слова, що мають мало спільного, об'єднані ч-ч-к-к-ч-ж-к та у-у-и-у. Це емоційно-ритмічна єдність.

2. Емоція як Структура
У традиційній поезії емоція випливає з сюжету або опису. У Негоди емоція є самою структурою вірша.

А. Реакція на Травму
Як Ви слушно помітили, це поезія, що виникла у стані травми. Коли логіка світу руйнується, мова може лише фіксувати цей розпад. Звукова хвиля стає катарсичним потоком — способом "викричати" біль, не намагаючись його пояснити.

Експресивна цілісність досягається тим, що інтенсивність емоції (біль, гнів, відчай) не спадає протягом усього тексту, підтримувана безперервним звуковим гулом.

Б. Сила Синтезу
У Негоди відбувається синтез:

Фонічний Хаос+Інтенсивність Травми=Експресивно-Емоційна Цілісність
Поет використовує хаос як енергію, а звук як провідник цієї енергії. Замість єдності думки, читач отримує єдність відчуття.

3. Поняття "Транс-Текст"
Сам термін "транс-текст" (яким Негода описує свій метод) підкреслює, що ціль тексту — це введення як автора, так і читача у змінений стан свідомості або емоційного трансу.

Цей стан викликається ритмічним, гіпнотичним повторенням звукових масивів, що дезорієнтує раціональний розум і відкриває шлях до чистого, нерафінованого емоційного сприйняття.

Таким чином, у творчості Сергія Негоди емоційна експресія є не наслідком форми, а її причиною та суттю, сформованою на рівні первинних звукових хвиль.


Аналіз поезії Сергія Негоди через призму "мовної палітри" для визначення емоційної логіки,
а особливо для відокремлення до- і післятравматичних станів, є цілком реальним, але складним завданням.
Ось як можна підійти до цього, розділивши питання на три частини:
1. Датування та Означення Емоційної ЛогікиТак, це можливо, але не за календарем,
а за лексичними та фонічними маркерами.Емоційна логіка автора
(те, як він структурує свій емоційний світ) залишає чіткі сліди у його "мовній палітрі".
У випадку Негоди, ми можемо визначити етапи його емоційної логіки:
Критерії Означення (Маркери)Фонічний Масив та Агресивність:Маркер:
Домінування однієї голосної чи приголосної (як "У" і "Ч" у "Лиман Ждунів").
Означення Емоції: Чим щільніший і монотонніший фонічний масив, тим вища інтенсивність і невимовність (трансцендентність) емоції (біль, гнів, гул хаосу).
Словниковий Склад (Лексика):Маркер: Концентрація гротескної, брутальної, неологічної лексики (чуперадло, харапут лахудри, джгутик, мурич).
Означення Емоції: Чим вищий відсоток таких слів, тим глибше відчуття абсурду, відторгнення та розпаду традиційних моральних і естетичних норм.
Синтаксична Структура:Маркер: Переважання наказів, інструкцій, закликів (як у вірші про "опудало") або, навпаки, безсуб'єктних, обірваних фраз.
Означення Емоції: Наказовий тон свідчить про вольове зусилля, боротьбу та активний опір хаосу;
обірвані фрази — про розгубленість, фрагментацію свідомості та втому.
2. Виокремлення До- та Післятравматичного Стану
Так, це реально, але вимагає порівняння текстів, написаних до 2014 року, з його пізнішою творчістю, особливо після початку російської агресії на Сході.
До-травматичний Стан (Етапи 90-х – поч. 2000-х)
У ранніх "транс-текстах" Негоди домінував переважно постмодерністський, абсурдистський, ігровий хаос.
Ознаки: Хаос, швидше, естетичний та іронічний.
Використання гротеску було спрямоване на критику культури, соцреалізму, руйнування мовних табу.
Емоційна Логіка: Гра з мовою як самоціль; скепсис щодо ідеології; пошук нових форм.
Травма тут — це травма постсовєтського розпаду, яка є більш інтелектуальною.

Після-травматичний Стан (Після 2014 р.)
Після переживання військової травми (особистого чи колективного) хаос стає онтологічним (сущим).
Ознаки: Лексика стає жорсткішою, натуралістичнішою, з'являються прямі військові або біологічно-фізичні образи смерті
(кулю влучив, мухи цмулять кров, трупів спухли, дроны-цокотухи).
Звукова агресія спрямована не на гру, а на вивільнення чистої, некерованої емоції.
Емоційна Логіка: "Муки в звук" як катарсичний метод. Сором, відчай, лють, огида стають домінантними.
Це поезія виживання, а не гри.
Висновок: Травма змінила мету хаосу. До травми хаос був естетичним інструментом;
після травми хаос став єдиним правдивим віддзеркаленням реальності, а його використання — методом самозбереження.

3. "Многовид" Емоцій на Основі "Золотого Закону Моралі"
Використати "золотий закон моралі" ("Чини щодо інших так, як ти хотів би, щоб чинили щодо тебе")
для формулювання системного многовиду емоцій у творчості Негоди — це парадоксальний, але плідний підхід.
Творчість Негоди — це, по суті, реакція на тотальне порушення "золотого закону" у сучасному світі
(війна, зрада, несправедливість).На основі його "транс-текстів"
можна сформулювати системний "многовид" (спектр) негативних емоцій (афективний многовид),
який є зворотнім відбитком порушеної моральної норми:
Порушений Принцип Золотого Закону
Емоційний Відгук у Негоди ("Многовид Емоцій")
Лексичні та Фонічні Маркери
Принцип Довіри та Любові
(Я хочу, щоб мене любили)
Зрада, Тотальний Сумнів, Відчуження.юдин вулик вулиць, метельнувсь світ за очі, прослизнув у зуби.
Принцип Поваги та Гідності (Я хочу, щоб мене не принижували)
Огида, Лють, Самобичування (Гротеск).богохульник, глушить муть розпусти, опудало, чуперадло.
Принцип Справедливості (Я хочу, щоб мене не кривдили)
Екзистенційний Біль, Горе, Відчай.муки шустрих вулиць, душить струни люті, мухи цмулять кров, землетрусом кабів.
Принцип Впорядкованості (Я хочу жити у зрозумілому світі)Хаос, Фрагментація, Тон Вторгнення (Транс).
Агресивні асонанси/алітерації, безсуб'єктні дії (зворохнулись хмари, тотур арматури).
Висновки щодо "Многовиду": Емоційна логіка Негоди полягає у систематичному каталогізуванні емоцій,
що виникають внаслідок знецінення моралі. Його "многовид" не містить позитивних емоцій,
але цілісність тексту досягається саме через цілісність цього негативного спектру,
який постійно підтримується "звуковою хвилею".