Сергій Негодапохорон лиходіяще досі чудо-юдить галайда переглядається біліберда з уявою за лядою бурайда куйовдить присіле небо злорадить вібрація у розбитому місті стара кам'яна баба піджидає білого діда біля розваленого храму опудало ридає на хонді літає сивоборода правда і падає про нужду ябеднічає зануда нечупайді тепер безпорадна гологруда химорода сидить на вражій землі з одудлими зайдами ховаються за схудлими антиподами крадіїв ділять в загнибіді контрбанду із блокадою горда пройда на велосипеді об'їхала мазду зайчик відзеркалюється в чистій воді газді знову умивається кривавим вітром свобода роздає біду воєводам і тим хто в болотоходах обридла усім вереда з червоними трояндами наша гордість не виводиться на усюдиходах рудіє немилосердна повновида наяда труни блонда-чехарда плентається сновидою занадилася зазнайбіда у місто жовтаво-бліда по труні кувалдою б'є і щей заповідає живим що смерть така гидотна привида яка усе відає тепер на іржаво-рудій підводі лежить в смарагдах сорокопудне тіло лизоблюда в дранті заброда-юрод відмахує мертвого отака суперугода вічного з потойбіччям за власною вродою тихо минає час тихо тече світла жива вода в Ясноводах чути розкинуті радіоперешкоди в рапсодах |
2025 © Сергій Негода |