Прекрасна  задума ,
приплющені очі,
у літнього присмерку,
після  утоми-дощу…,
його ледь зволожені
зморшки над брОвами
хмарини малюють
на неба
спітнілім чолі  
….. - графіті невидимі - …..                                            

…біляве волосся
невимите, в солі та в прОменях
сонця і моря,                                                          
засмаглих,
непослухів,
сИріт худющих,  
відчАйдухів
-хлопчаків нічиїх -                                  
горизонтів !

Лежать вони вільно
наплавались і насміялись,
крізь сонні повіки –
у очі тяжіє їм
світ…

знімаю сандалі,
складу поряд майку-гавайку,
і руки з ногами та скинутим тілом – на теплих долонях піску …..                                                     … пірну розігнавшись у хвилю
- у сніг її, в сміх, і в усміхнений  істини слід :
«я - живу!»  ………………..  ))