ясне сонце дихає неймовірною енергією
живе вознесіння природи по новій весні
я просто ахнув від несподіваного свята
посеред кущів посеред каменю в байраці
прямо на очах непомітне перетворення
тихого голого осередку в зелений живопис  
за межею моїх відчуттів в повітрі в землі
клоака сущого хаосу у живій воді
приречених рухатися в абсурді оргій життя
воскреслий духом ліс піднісся зі смерті
він всмоктує пилок квітів і блукає навколо
безглуздя запахів в достовірних ароматах
він поглинає від мізерного чуття світла
до багатої музики протиріч з баченням зблиску
мінералу злиплого бурштину в моїх очах
від невидимого творення напруги у хвилі
до очевидного струму передчуття еволюції
слухаю голоси лісу без святої цензури
і бачу самотворення маршу мужності
з погрозами коміків-шпигунів на токовищах
з авантюрами гумових крил зі спадковими титулами
з переслідуваннями та безсоннями ухилянтів
з самогубствами героїв в стані агонії
саме собою не згоріло марення сну
згоріла мужня душа в козака
спалена зброя  дрон без набоїв
без змагу постала могила самопожертви
лише сувора напруга душі у героя
незгасла відвага бурхливого вія
від змучень  без викликів "анумо!!!"
тут заклик до ритмів з містеріями
шукати сфінксів в степах України
за вірою в силу з наснагою волі
приcтрасті з шоком в агонії смерті
шумлять буреломи великої орди
яка перекидає вівтар свідомості
з похмілля нищить нудоту й покору
а ми поховали патлатих від революцій
тепер переможці народів лежать у могилах
а на запилених музейних ешафотах  
спекулянти зберігають переконання
про вибухи землетруси та потрясіння
за нашу одурь пророки рвали своє коріння
їх обертали у закам'янілу цивілізацію
в чорні джунглі з культом порятунку
і ось невгамовна енергія воюючих сил
із наших вулканів на карнавалі розвою
дотепних кличів вождів бойової віри