життя минає мов сигнал тривоги мерехтить ялинка на підлозі кожен крок болить історія закінчиться але почнеться знову
міста скуйовджені мов літери густі пробачити живих тут важче мов життя не приписи фіранок
полиш це забуття для літер кожен цвіт на день на ніч на тло якому тут не спиться
громадяни пройдіть в укриття навіщо ви пишете ці нікому не потрібні тексти
людина звикає до всього до текстів до звуку тривог молекулярна структура світу
виявилась ось такою дивись в мікроскоп що там бачиш де вакуоля
вірно налаштувати все виявиться іншим якимось іншим світло ввімкнути розмови гучні світло вимикається потім