На осі уявної прямої два однакових конуси,
зліва — чорний, справа — білий, які роз-
ходяться в різні сторони нескінченності.
Конуси  сходяться гострими кінцями
в уявній точці.  Уявімо, що це лю-
дина, яка  робить  уявне припу-
щення, що Добро є Зло... Це
дві намистинки на одній
Нерозривній  нитці,
ніби математич-
ні  знаки
«-» і «+».
Крізь
уявну лю-
дину переті-
кають у різні сто-
рони  уявні піщинки
різного кольору, які лю-
дина намагається сортува-
ти своєю слабкою уявою, про-
водячи аналогію з піщаним годин-
ником. Уявна людина намагається до-
торкнутись до них руками і уявний піща-
ний годинник перетворюється на два криль-
ця однієї  краватки на шиї реальної людини...